Ми Вас пам’ятатимемо, Учителю!
Кажуть, людина живе, допоки жива пам'ять про неї… Нам також відомо, що пам'ять підтримується частим згадуванням добрих справ людини, які визначають її особливі заслуги перед одноплемінниками, тобто "славленням".
Сьогодні ми згадуємо добрим словом кандидата біологічних наук, фахівця в галузі плодівництва, учителя багатьох поколінь вчених-садоводів, і просто чудову людину й вірного сім’янина Аркадія Олександровича Грицаєнка.
Свій життєвий і професійний шлях Аркадій Олександрович тісно пов'язав з Уманським національним університету садівництва: 1962-1965 рр. – аспірант, 1965-1970 рр. – асистент, з 1970 р. – доцент, а з липня 2001 р. – в. о. професора кафедри плодівництва і виноградарства Уманського СГІ.
У 1968 році, після успішного захисту у Національному аграрному університеті кандидатської дисертації «Фізіолого-біохімічні дослідження яблуні у зв'язку з різними системами утримання ґрунту в саду», Аркадій Олександрович Грицаєнко здобув науковий ступінь кандидата біологічних наук за спеціальністю "Фізіологія рослин". Та на цьому він не зупинився.
Впродовж своєї професійної діяльності Аркадій Олександрович розробив новітню технологію електростратифікації щеплень винограду і втілив її у виробництво; провів обстеження районів Західної та Південно-Західної України щодо виявлення перспективних сортів волоського горіха (лише в дев'яти районах Вінниччини їх було виявлено 45); детальне обстеження Закарпаття, Криму, Молдови, Одещини з метою виявлення високопродуктивних сортів винограду, сприяло створенню колекційних насаджень із понад 250 сортів винограду, що на той час могло конкурувати лише з колекцією сортів Інституту ім. В. Є. Таїрова.
Серед винаходів і розробок Аркадія Олександровича Грицаєнка – перша в Радянському Союзі розробка принципів і методів електричного підігріву щеплень винограду під час теплової стратифікації, за що він одержав авторське свідоцтво; розробив методи формування різних типів пальмет і впровадив їх у виробництво; сконструював спеціальний ніж для зимового механізованого щеплення плодових культур.
Подальша наукова робота була тісно пов’язана з вивченням впливу мінеральних добрив на водний режим, фотосинтез, ріст і врожайність дерев за відновлюючого обрізування і різних систем утримання міжрядь яблуневого саду. Він активно продовжує займатися створенням методики вивчення анатомічної будови листя і пагонів яблуні, виконує інші фізіологічні дослідження.
Ми, його учні, часто згадуємо Аркадія Олександровича ще й як чудового лектора-методиста. На вигляд трішки недоступний, як здавалося студентам, зазвичай серйозний і неговіркий, викладач змінювався на лекціях з плодівництва. Аркадій Олександрович ставав красномовним і відкритим, чарував своїм вмінням творити кольоровою крейдою на дошці численні авторські ілюстрації до кожної теми лекцій. Структурований матеріал, чудове знання біології, ілюстрації до теми, влучні паралелі між сухими спеціальними термінами і практичним застосуванням біологічних законів щодо формування врожаю плодових, горіхоплідних і ягідних рослин в промислових садах – все це заохочувало нас до 100% відвідування його лекцій і полегшувало їх конспектування та вивчення матеріалу. У багатьох студентів-випускників конспекти з плодівництва лекцій Аркадія Олександровича залишилися і сьогодні "захалявними" книгами – що, власне, стало першим інструктивним матеріалом для агрономів-садоводів й молодих викладачів.
Підручником "Плодівництво", в якому особливо фахово розкрито біологічні основи садівництва та технологічні питання вирощування садивного матеріалу, користуються виробничники, фермери і, звичайно ж, усі студенти факультету плодоовочівництва, екології та захисту рослин.
Аркадій Олександрович любив повторювати: "За будь-яких ситуацій потрібно залишатися людиною, поступати по-людському". Ми переконані, що саме через його інтелігентність і доброзичливість колеги й молоді науковці могли розраховувати на неоціненні підтримку та фахову допомогу. Це часто дозволяло аспірантам кафедри вчасно зробити необхідні правки схем дослідів та редагування наукових публікацій. А обіцянка "Пустити червоного півня", що зринає у пам'яті, означала лише одне – Аркадій Олександрович з усією відповідальністю, фаховістю і прекрасним знанням української мови брався до рецензування праць науковців. І такому рецензуванню всі тільки раділи. Його фаховому редагуванню статей завдячує і науково-практичний журнал "Новини садівництва", де Аркадій Олександрович працював науковим редактором.
Хочеться, щоб знали й пам’ятали безпосередній вклад Аркадія Олександровича ще й в оформлення оригінальними витинанками лекційної аудиторії №178 у навчальному корпусі №4 університету.
Співробітники, студенти, випускники і гості Уманського НУС завдячують Аркадію Олександровичу окремим його творінням – "Формовим садом". Оригінальні формування декоративних плакучих і сланких крон, сітчастого і горизонтального кордонів, різні види пальмет яблуні у самому серці університету давно стали його візитівкою.
Ми, слов'яни, людину славимо за добрі, корисні для суспільства її заслуги. Саме тому пам'ять про Аркадія Олександровича Грицаєнка залишиться у серцях та діяннях багатьох поколінь садоводів та послужить справі подальшого становлення Уманського національного університету садівництва.
Сьогодні те найкраще, що залишив після себе Аркадій Олександрович Грицаєнко, приносить і ще принесе свої плоди навіть тому, що ми його згадуємо і будемо згадувати добрим словом, тобто словити.
Ми Вас пам’ятатимемо, Учителю!
