19.08.2014 8517

Бджільництво в Уманському училищі садівництва і землеробства

Бджільництво в Уманському училищі садівництва і землеробства
Бджільництво в Уманському училищі садівництва і землеробства
День пасічника в Україні почали відзначати з 1997 року. Він встановлений Указом Президента № 815/97 і святкується щорічно 19 серпня.

Пораховано, що кожна сьома тонна світового меду – українська. На пасіках країни сьогодні «працює» близько 5 мільйонів бджолиних сімей.

19 серпня християни відзначають Преображення Господнє, яке в народі називають яблучний Спас. Цього дня за традицією в церквах освячують яблука та мед.

Основою пасіки Уманського училища садівництва і землеробства стала пасіка інспектора училища П.Г. Анциферова, яку училище викупило у нього у 1892 році, коли Павла Григоровича призначили директором Нікітського ботанічного саду. Ця пасіка складалася з 27 вуликів двох систем: Левицького (24 штуки) і Зубарєва (3 штуки). Вулики Зубарєва були розраховані на дві бджолині сім’ї. 

Бджільництво в Уманському училищі садівництва і землеробства
Бджільництво в Уманському училищі садівництва і землеробства

Місцем для пасіки була обрана ділянка у північній частині училищної території, де знаходились лісові та декоративні дерева, що утворювали невеличкий лісок.

У 1893 році Департамент землеробства виділив училищу 900 карбованців на будівництво «пчеловодной избы, состоящей изъ трёхъ комнатъ:

1) комната для музея;

2) комната для мастерской;

3) комната для склада разного пчеловодческого инвентаря.

Кромъ избы, в том же 1893 году, было устроено помъщение для зимовкі пчёлъ, состоящее изъ земляного погреба, въ видъ подземных корридоровъ, шириною въ 2 аршина и высотою въ 2 аршина 12 вершк., в которые ведёт снаружи глубокая лъстница, стъны и потолокъ корридоровъ ничъм не обделаны, такъ какъ вырыты в весьма плотномъ глинистом лессъ, составляющемъ подпочву здъшнего чернозема. Въ слъдующіе 1894 и 1895 года корридоры погреба были удлинены и теперь въ немъ свободно вмъщается свыше 100 рамочныхъ ульевъ».

Чисельність бджолиних родин зростала з 27 родин у 1892 до 40 родин у 1893-1894 роках, а у 1894-1895 було вже 70 родин, у 1895-1896 – 90 родин.

На одній з книг зберігся підпис, можливо, В.Максимчика. Але дослідження ще тривають
На одній з книг зберігся підпис, можливо, В.Максимчика. Але дослідження ще тривають
Як писав лаборант В. Максимчик у 1897 році: «Въ 1893 году при пасъкъ заложенъ питомникъ методоносныхъ растеный, пространством до 1 ¼ десятины, на которомъ культивируется до 60 видовъ лучшихъ медоносныхъ растеній. Хотя питомникъ носит демонстративный характеръ, тъм не менъе избытокъ съмянъ медоносныхъ растеній ежегодно поступаетъ въ продожу, на сумму около 130 руб. Всъ работы на пасъкъ производятся завъдующимъ пасъкой и учениками училища… и хотя пчеловодство проходится въ училище кратко, (какъ часть животноводства) и на его изученіе посвящается мало времени, тъмъ не менъе, между учениками училища всегда находяться любители, отдающіе все свое свободное время занятію пчеловодствомъ…

Наконецъ  пасъка, служитъ также мъстомъ для практики народных учителей, являющихся ежегодно въ училище слушать курсы по разнымъ отрослямъ сельскаго хазяйства и, между прочимъ, по пчеловодству. Учителей желающихъ слушать  курсы пчеловодства бывает 30 и болъе человекъ каждый годъ. Неръдко и совершено постороннія училищу лица являются на пасъку получить тотъ или другой практическій совътъ; постороннихъ посътителей на пасъкъ, являющихся за разными совътами по пчеловодству, въ теченіи лета насчитывается до 200 и более». 

З 1907 року бджільництво у нашому навчальному закладі викладає відомий вчений, видатний діяч бджільництва, професор Іполит Іванович Корабльов. Будучи викладачем, Іполит Іванович також завідував навчально-дослідною пасікою. Він організував при училищі кабінети бджільництва і шовківництва, а при станції та пасіці – музей. Крім того, для народних шкіл було налагоджено виготовлення навчальних колекцій, препаратів і посібників із бджільництва і шовківництва. У кабінеті бджільництва фахівці давали консультації з хвороб бджіл і розплоду. При дослідній  пасіці були створені майстерні по виготовленню і випробуванню нових систем вуликів та інвентаря. Так, був винайдений так званий український вулик, який використовується і зараз на пасіках України. Ще І.І. Корабльов заклав досвідчений розплідник медоносних рослин. За результатами своїх дослідів і спостережень за ними він написав книгу «Культура найголовніших медоносних рослин», яка витримала кілька видань і отримала позитивні відгуки у пресі.

Бджільництво в Уманському училищі садівництва і землеробства
Бджільництво в Уманському училищі садівництва і землеробства
Бджільництво в Уманському училищі садівництва і землеробства
Бджільництво в Уманському училищі садівництва і землеробства
Бджільництво в Уманському училищі садівництва і землеробства
Бджільництво в Уманському училищі садівництва і землеробства
Бджільництво в Уманському училищі садівництва і землеробства
Бджільництво в Уманському училищі садівництва і землеробства
Бджільництво в Уманському училищі садівництва і землеробства
Бджільництво в Уманському училищі садівництва і землеробства
Бджільництво в Уманському училищі садівництва і землеробства
Бджільництво в Уманському училищі садівництва і землеробства
Бджільництво в Уманському училищі садівництва і землеробства
Бджільництво в Уманському училищі садівництва і землеробства
Бджільництво в Уманському училищі садівництва і землеробства
Бджільництво в Уманському училищі садівництва і землеробства

Ці видання зберігаються в «Особистому фонді І.І.Корабльова», над остаточним створенням якого працює зараз Наукова бібліотека.

Більш детальне дослідження життєвого шляху і наукової діяльності Корабльова І.І. провела провідний бібліотекар Віра Побережець у статті «Іполит Іванович Корабльов – вчений зі світовим ім’ям» до 170 річчя Уманського НУС.

Бджільництво в Уманському училищі садівництва і землеробства
Бджільництво в Уманському училищі садівництва і землеробства

Разом з Корабльовим працював Нестерводський Василь Антонович, який згодом став видатним діячем бджільництва і першим завідувачем кафедри бджільництва Київського сільськогосподарського інституту.

Бджільництво в Уманському училищі садівництва і землеробства
Бджільництво в Уманському училищі садівництва і землеробства
Бджільництво в Уманському училищі садівництва і землеробства
Бджільництво в Уманському училищі садівництва і землеробства

Бджільництво в Уманському училищі садівництва і землеробства
Бджільництво в Уманському училищі садівництва і землеробства
Бджільництво в Уманському училищі садівництва і землеробства
Бджільництво в Уманському училищі садівництва і землеробства

Вірш надрукований в журналі «Степное пчеловодство» у 1913 році читали і викладачі і учні нашого навчального закладу. І навіть через 100 років він є актуальним для тих, чиє життя тісно пов’язане з благородною справою бджільництва. Поки над квіткою літає бджола, людське життя триває на нашій планеті…

Бджільництво в Уманському училищі садівництва і землеробства
Бджільництво в Уманському училищі садівництва і землеробства

…Какой же эпитетъ, сравненье

Къ тебя я, пчела, приложу;

Какую свъчу восхищенья

Предъ сотомъ медовымъ зажгу?

О Небо! Отверзтое Небо!

Пчелу Ты въ объятья прими

Ей благость и счастье безъ гнъва

Съ нектарнымъ цвъткомъ низпошли.

                                        Ив. Ив. Поповъ

Бджільництво в Уманському училищі садівництва і землеробства
Бджільництво в Уманському училищі садівництва і землеробства

                                          Бібліотекарі Наукової Бібліотеки

                                                     Наталія Михайлова і Олена Рудковська.