Брі, Камамбер, Невшатель: виробництво молока та молочної продукції в Уманському училищі землеробства і садівництва
Книга зберігається у фонді рідкісних видань Наукової бібліотеки університету і розкриває стан молочного господарства в училищі.
Ведення молочного тваринництва в Головному училищі садівництва бере початок з 1876 року, коли Департамент землеробства і сільської промисловості доручив іноземцю Пеперу, який займався торгівлею худоби, придбати для училища тварин альгауської породи. ВРХ місцевої породи було закуплено в Херсонській губернії, в маєтку Поскудського.
У статті П.Г. Анциферов наводить детальний опис обліку, утримання, догляду за худобою. У таблицях наведені дані добового раціону, добового розподілу корму для телят та дорослої худоби; динаміка добових, недільних та річних удоїв молока.
У 1868 році, одночасно з реорганізацією навчального закладу в Училище землеробства і садівництва, з’явилося розпорядження Міністерства державних маєтностей про створення невеликого господарства для практичного навчання учнів училища. Частина землі, відрізана від саду, була призначена під рільництво, а інша частина – відведена під вигін худоби. Ця частина землі отримала назву «Практичне господарство Уманського училища землеробства і садівництва».
Для пасовища використовувалися Греків ліс та частина парку – Дубинка, тому наявність різноманітного соковитого зеленого корму сприяла вдалому випасу худоби.
Стан здоров’я стада практичного господарства визначався як задовільний, завдяки відповідному догляду за тваринами, який здійснювали три кваліфіковані робітники, майстриня та дві доярки.
Молочна продукція, виготовлена в училищі, була визнана високоякісною, тож мала великий попит у місцевого населення. Головний збут цільного молока відбувався влітку: біля палісаднику господарства багато охочих купували парне молоко.
Частина молока перероблялась на вершки, сметану, масло і сир.
Для того, щоб збільшити вихід вершків, було придбано ручний сепаратор Бебі. Масло збивали на маслоробках Лефельда і Бержеса.
Свіжеприготовлені масло і м’який сир швидко збувалися.
Майстриня, яка закінчила курс знаменитої Школи молочного господарства М.В. Верещагіна, виготовляла вишукані французькі сири Брі, Камамбер та Невшатель.
Безумовно, історія нашого університету своєю самобутністю, багатими традиціями, славетними іменами вражає кожного, хто до неї доторкнеться.
Навчальний заклад високого авторитету і визнання, який впевнено набирає темпи нового рівня розвитку – таким зустрічає свій 170-річний ювілей Уманський національний університет садівництва.
Фотогалерея
