Чорне крило голодомору 1932-1933 рр.
Наріжний камінь міжнародного права та етики міждержавних відносин – геноцид – не має і не може мати строку давності. Голос багатьох мільйонів невинних жертв лунає в наших серцях і викликає в душах такий самий біль, як і 80 років тому. Знання про трагедію примножуються, а біль серця, стає ще нестерпнішим.
День па́м'яті жертв голодомо́рів — щорічний національний пам'ятний день в Україні, що припадає на четверту суботу листопада.
На факультеті агрономії вшанування жертв голодоморів розпочалося 19 листопада в аудиторії 178, де відбулася лекція, приурочена до Дня пам’яті жертв голодоморів на українських землях, яку для студентів першого курсу прочитала кандидат історичних наук, доцент Майя Костюк. Під час лекції студенти дізналися більше про події 1932-1933 років та охарактеризовано масштаби цієї трагедії. Доповідач зазначила, що це лихо не оминуло жодної української родини, а наприкінці розповіді хвилиною мовчання було вшановано пам'ять жертв Голодомору.
23 листопала о 16 годині в День пам'яті жертв голодоморів Рада студентського самоврядування факультету агрономії біля пам'ятника жертвам Голодоморів вшанувала загиблих хвилиною мовчання, а потім студенти запалили символічні свічки жалоби.
Біля пам’ятного знака жертвам Голодомору засвітилися вогні вічної пам’яті загиблих, а їх у 1932-33 році були мільйони. Страшніше, ніж голод, немає нічого в житті, а пам'ять про ці страшні події має жити в серцях людей, аби запобігти повторення подібного в майбутньому.
Фотогалерея
