День пам’яті жертв голодомору та політичних репресій
Тернистий шлях українського народу суворо стелився в історичній минувшині. І відоме нам нині – це лише краплина того, що пережили наші співвітчизники та рідні, яким випало на долю дивом вижити: максимальну конфіскацію сільськогосподарських продуктів у населення села, обмеження пересування селян, знищення мінімуму поміркованих національних прав. Штучний голодомор, влаштований комуністичним режимом 1932–1933 років холодною луною смерті відгукується українському народу донині. Лихо, що спіткало людство в ті страшні часи, має наразі невиправний характер. І хоча складно знайти та засудити винуватців нині, але певно знаємо: пам’ятаючи свою історію нам вдасться не повторити помилки минулого.
«Мені судилася така доля, що ваші мертві вибрали мене, не можна займатися історією Голодомору й не стати хоча б напівукраїнцем», – писав у своїй колонці в газеті «День» Джеймс Мейс. Дослідник дійсно не є українцем, та перейнявшись долею народу України став провідником в історичні підземелля нелюдських жахів тогочасного режиму. Пан Джеймс написав звіт Комісії про події Голодомору, в процесі роботи над яким спілкувався з очевидцями. Даний документ був затверджений Конгресом, ставши не лише науковим, а й політичним документом. Дякуючи науковцю та досліднику Джеймсу Мейсу, у 1986 році виходить тритомник на основі майже двох сотень усних свідчень очевидців про штучний голод, влаштований комуністичним режимом 1932–1933 рр.. В Україні його перевидання відбулося 2008 року, і вперше на цій ґрунтовній науковій базі Голодомор було визнано геноцидом. Саме Джеймс Мейс запропонував запалювати свічки на знак пам’яті за померлими від Голодомору, аби вони освітили «майбутнє без жертв, без насильства, без жахів». Така велика людина, яка допомогла пролити світло на українські підвалини минувшини, стала для українців Героєм-провідником і 2005 року Джеймса Мейса посмертно нагороджено орденом Князя Ярослава Мудрого.
Схилімо ж нині в скорботній пам’яті голови перед полеглими в нерівній боротьбі з голодом, згадуючи навіки перекошені від болю уста та сльози з вицвілих від розпачу очей, що не висохнуть віками. І закарбуймо в своєму характері, що ми, українці, народ, у силах якого нарешті припинити поневіряння й утиски.
Нині жалоба є метою вшанування пам'яті жертв голодомору та політичних репресій задля привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким провадженням комуністичної ідеології. Однак, відроджуючи національну пам'ять, не варто утверджувати терпимість та проявляти байдужість до будь-яких проявів насильства проти людства.
28 листопада в Україні вчергове відзначать День пам’яті жертв голодомору та політичних репресій. По всіх містах і селах нашої держави відбудеться традиційна Всеукраїнська акція «Засвіти свічку». Зігріймо порухом свого єства, тремтливим вогником свічі зневірені та спраглі душі закатованих українців. Станьмо у своїх діях і прагненнях людьми, яких досвід минулого спонукає до рішучого поступу з пітьми поневірянь у світло завтрашнього дня. Пам’ятаймо…
Ректорат
Профком
