Дорогою пам’яті, дорогою страждань…

Стражденна українська земля береже в собі пам'ять мук сотень тисяч своїх дітей, які з року в рік в сучасному календарі спливають сумними датами.

З 2 по 20 липня 75 років тому, у далекому 1941 році, коли мирна земля України першою прийняла на себе нищівний удар військ фашистської Німеччини, кривавою дорогою у 450 кілометрів з Чорткова до Умані рухалася колона в’язнів. Близько тисячі українських патріотів – переважно інтелігентів, вчених, членів ОУН, – приречених на смерть радянською владою… 187 з них було розстріляно в дорозі, тих же, хто здолав цей страшний путь, – а це 767 засуджених і підслідних за контрреволюційними статтями, – вбито та закопано в Умані…

Щороку у ці дні, наприкінці далекої за часом, але близької за спогадами кривавої подорожі наших співвітчизників, в Умані, біля Меморіалу жертвам репресій, що на Міщанському цвинтарі, збираються делегації з Уманського національного університету садівництва, навчальних закладів і релігійних організацій Чортківського, Борщівського, Гусятинського, Бучацького, Заліщицького районів, щоб згадати українців, невинно вбитих жорстокою владою.

Сум сотень душ полеглих спекою огортав присутніх, коли Всечесні отці відправили поминальну панахиду за замордованими патріотами України… Представники державної влади районів, земляки яких спочивають в уманській землі, поділилися з присутніми своїми спогадами та сумними фактами.

Але недаремною була жертва наших патріотів: Україна здобула свою незалежність і відстоює її й зараз.

Україна була, Україна є, Україна буде завжди!

Прес-центр Уманського НУС

Фотогалерея