22.01.2021 6052

Єднаймося во славу України!

Єднаймося во славу України!
Єднаймося во славу України!

Україна протягом тривалого періоду свого існування знаходилася під владою різних країн. Родючі землі та вигідне географічне положення приваблювали до неї завойовників і поневолювачів, кожен з яких намагався викорінити автентичність і звичаї народу. Однак, незважаючи на розрізненість державну, українці прагнули єдності у єдиній державі – Україні.

У 1918 році на території нині Західної України, що на той час перебувала під владою Австро-Угорської імперії, була створена ЗУНР – Західноукраїнська Народна Республіка, а на решті території українських земель утворилася Українська Народна Республіка (УНР). Тож аби спільні інтереси українського народу було краще й ефективніше втілювати в життя лідери республік підписали договір, який було зареєстровано й оприлюднено на Софіївській площі 22 січня 1919 року. У сучасній історії він носить назву «Акт злуки» та є свідченням доброї волі всіх українців і їх загально єдиного прагнення об’єднатися в межах власних етнічних територій.

На жаль, даний документ так і залишився лише на папері. А фактичне воз’єднання держави Україна відбулося вже у 1990 році, коли мільйони українців вперше вишикувалися у живий ланцюг, який став сполученням між Києвом і Львовом, свідченням єдності та свободи нашого народу та країни.

А у 1999 році Указом Президента України було закріплено День Соборності України на законодавчому рівні і 30 грудня 2011 року День Свободи (22 листопада) об’єднали в «День Соборності та Свободи України». Після подій 2013 та 2014 років свято стали відзначати щорічно саме 22 січня, у день проголошення в 1919 році Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. І тепер свято носить назву «День Соборності України» та є пам’ятною датою для народу, який цінує свої традиції і знає свою історію.

Тож шановна університетська родино! Щиро вітаємо вас з чудовим днем, коли єдність і свобода з віковічної мрії українського народу стали його дійсністю. Плекаймо те, що маємо, зрощуймо зерна, посіяні нашими попередниками – і вони обов’язково дадуть гідний врожай. Миру нам усім і духовного зростання, братаймося, єднаймося во благо та на славу України!

Ректорат

Профком