Експозиція коріння Уманського НУС - унікальний доробок великого вченого
Культурою полікарпічних рослин і їх специфікою вирощування в Уманському національному університеті садівництва переймаються не лише висококваліфіковані науковці професорсько-викладацького складу, а й студенти, магістри, аспіранти факультетів агрономії і плодоовочівництва, екології та захисту рослин. Тож не дивно, що саме їм відомі особливості та секрети рослинного світу, який має корисний вплив на суспільство не лише з точки зору екології, а і з позиції гастрономії.
Сьогодні тривалі дослідження та наукові досягнення наших колег допомагають українцям мати достатню кількість корисних харчів у щоденному раціоні і навіть тримати вітамінний баланс організму, адже овочі та фрукти сприяють не лише омолодженню загального стану людини. Зокрема, яблуко містить до 80% води, а решту, 20%, складає клітковина та корисні речовини: органічні кислоти, калій, кальцій, натрій, магній, фосфор, залізо, йод, вітаміни груп: А, В1, В3, РР, С та ін. Мінімальна кількість калорій в яблуці допомагає бажаючим схуднути.
Однак мало кому відомо, що урожайність корисного фрукту залежить саме від систем удобрення, і що нинішні результативні системи вирощування яблуневих садків мають попередників, вихованих саме на базі експериментів, дослідів і наукових розробок науково-педагогічної діяльності Симона Рубіна – видатного вченого, початок наукового шляху якого закладався в Уманському училищі садівництва і землеробства. Нині дослідний сад із системою удобрення яблуні, посаджений Симоном Самійловичем, розпорядженням Кабінету Міністрів України є включеним до реєстру державних наукових об’єктів, що становлять національне надбання.
Діяльність відомого вітчизняного вченого, який був учнем Уманського училища садівництва та наполегливою працею дійшов до «фундатора наукової школи землеробства», відомого рільника та садівника Рубіна стала справжнім скарбом для науки в галузі землеробства, але нерукотворним пам’ятником вченого зі світовим ім’ям стала саме його наукова спадщина. Нині у нашому закладі вищої освіти садівництво і плодівництво мають усі базові основи для вирощування яблуневої культури, а доведені науково дослідження увіковічено на стендах у колекціях зразків кореневої системи Пепінка Литовська.
У 1950 – 1980 рр. під керівництвом лауреата Державної премії, заслуженого діяча науки і вищої школи професора С.С. Рубіна виконувалися дослідження в садівництві над проблемою «Системи утримання ґрунту в саду і удобрення плодових дерев». Впродовж 1952–1954 рр. на кафедрі загального землеробства були підготовлені стенди (експонати) з представленням результатів досліджень кореневих систем яблуні Пепінка Литовська.
Це дослідження та напрацьовані під час його проведення експонати є унікальними, адже корені дерева вивчалися на глибину до 900 см, на відстані від стовбура 0–50, 50–100 та 100–150 см. За основу дослідження були взяті 21-річні дерева. Окремо визначалися й ключові умови експерименту:
- Парова система утримання ґрунту – обробіток впродовж вегетації (розпушування верхнього шару) та утримання площі без бур’янів.
- Дернова система утримання ґрунту – три роки посів люцерни – два роки вирощування овочевих культур в міжряддях саду.
Парова система утримання ґрунту в міжряддях саду визнана кращою, адже ефективне волого забезпечення дерев є важливим у зонах Степу та Лісостепу України без зрошення. І оскільки вирощування плодових культур яблунь має народногосподарське значення, зумовлене харчовою і лікувальною цінністю, колекція кореневої системи яблуні носить велику цінність не лише для Уманського НУС, а й для колег з зарубіжних країн, які неодноразово намагалися викупити експонати з навчального закладу.
Кропітка праця студентів під керівництвом Симона Рубіна лишила по собі величезну наукову спадщину для університетського загалу, яка є прикладом сучасникам та зразком для наслідування.
Пресцентр Уманського НУС
За матеріалами Петра Григоровича Копитка, доктора сільськогосподарських наук, професора й Андрія Васильовича Новака, кандидата сільськогосподарських наук, доцента.
