Гордість землі Черкаської
27 січня виповнюється 225 років від дня народження П.П. Гулака-Артемовського.
Петро Петрович Гулак-Артемовський (1790-1866) – один з визначних українських поетів дошевченківської доби. Головне місце в його літературній спадщині належить байкам і баладам.
Цікавою для сучасного читача є довідка про нашого земляка, вміщена у поетичній антології «Українська муза» під редакцією Олекси Коваленка м.Київ, друкарня Петра Барського, 1908. На абонементі художньої літератури зберігається факсимільне відтворення антології.
«Син священика, родився 16 січня 1790 р. в містечку Городищі, Черкаського повіту, на Київщині; вчився в Київській академії, але не добувши курса, в 1817 р. перейшов до харківського університету. З 1818 р. Артемовський –Гулак учителював у харківському дівочому інституті, а з 1820 р. став у харківському університеті професором історії, географії та статистики; потім (1841-1849) він був ректором університету. На ниву української літератури Артемовський –Гулак вступив 1817 р., надрукувавши свої поезії в «Украинскомъ Въстникъ»; далі він містив свої писання в «Славянинъ» (1827), «Утренней Звъздъ» (1843) та «Въстникъ Европы». Твори його (не всі) під назвиськом «Кобзарь П.П. Артемовського –Гулака» видано 1878 р. в Києві. Помер Артемовський –Гулак 1 жовтня 1866 р. Після смерті Артемовського –Гулака дещо з його писання було надруковано в «Кіевской Старинъ» (р.1888, видано і окремою одбиткою) та в «Зорі» (1896). Літературна спадщина Артемовського –Гулака не велика, але дуже цінна; між його творами єсть такі, як от: «Пан та собака», «Солопій та Хівря», «Твердовський», «До Любки». Вільний переклад деяких од Горацієвих, – що придбали йому широку славу в українській літературі. В деяких творах («Рибалка», «Пліточка», «Дві пташки», «До Любки», «Справжня добрість») Артемовський –Гулак виступає справжнім романтиком, але частіше він звертається до сатири, беручи основу для неї з сучасного життя. Змалювавши в нещасному Рябкові («Пан та собака») нещасного кріпака, Артемовський-Глак один з перших в Росії звернув увагу ширшої громади на бідування наших кріпаків і примусив людей, що були прихильні до народа, задуматись над гіркою долею народною і над знущанням та насильством над ним панства. Артемовський-Гулак дуже добре знав народню українську мову і був першим українським стилістом, пишучи гарною чисто-народньою мовою. Перше повне зібрання творів Артемовського-Гулака видала львівська «Просвіта» в 1904 році в першому томі «Руської Письменности» (Твори Котляревського, Артемовського-Гулака і Гребінки)».
Сподіваюсь, що нашим читачам буде цікаво познайомитись не тільки з цим виданням, а й іншими, представленими на ювілейній книжковій виставці «Світлий геній українського слова».
Наталія Михайлова, провідний бібліотекар Наукової бібліотеки