27 січня виповнюється 225 років від дня народження П.П. Гулака-Артемовського.
Петро Петрович
Гулак-Артемовський
(1790-1866) – один з визначних
українських поетів дошевченківської доби.
Головне місце в його літературній спадщині належить байкам і баладам.
Цікавою для сучасного читача є
довідка про нашого земляка, вміщена у поетичній антології «Українська муза» під
редакцією Олекси Коваленка м.Київ, друкарня Петра Барського, 1908. На абонементі художньої літератури зберігається факсимільне відтворення антології.
Гордість землі ЧеркаськоїГордість землі Черкаської
Гордість землі Черкаської«Син священика, родився 16 січня 1790 р. в
містечку Городищі, Черкаського повіту, на Київщині; вчився в Київській
академії, але не добувши курса, в 1817 р. перейшов до харківського
університету. З 1818 р. Артемовський –Гулак учителював у харківському дівочому інституті, а з
1820 р. став у харківському університеті професором історії, географії та
статистики; потім (1841-1849) він був ректором університету. На ниву
української літератури Артемовський –Гулак вступив 1817 р., надрукувавши свої
поезії в «Украинскомъ Въстникъ»; далі він містив свої писання в «Славянинъ» (1827),
«Утренней Звъздъ» (1843) та «Въстникъ Европы». Твори його (не всі) під
назвиськом «Кобзарь П.П. Артемовського –Гулака» видано 1878 р. в Києві. Помер Артемовський –Гулак 1 жовтня 1866 р. Після смерті Артемовського –Гулака дещо з його писання було надруковано в «Кіевской
Старинъ» (р.1888, видано і окремою
одбиткою) та в «Зорі» (1896). Літературна спадщина Артемовського –Гулака не велика, але дуже цінна; між його творами єсть
такі, як от: «Пан та собака», «Солопій та Хівря», «Твердовський», «До Любки».
Вільний переклад деяких од Горацієвих, – що придбали йому широку славу в
українській літературі. В деяких творах («Рибалка», «Пліточка», «Дві пташки»,
«До Любки», «Справжня добрість») Артемовський –Гулак виступає справжнім романтиком, але частіше він
звертається до сатири, беручи основу для неї з сучасного життя. Змалювавши в
нещасному Рябкові («Пан та собака») нещасного кріпака, Артемовський-Глак один з
перших в Росії звернув увагу ширшої громади на бідування наших кріпаків і
примусив людей, що були прихильні до народа, задуматись над гіркою долею
народною і над знущанням та насильством над ним панства. Артемовський-Гулак
дуже добре знав народню українську мову і був першим українським стилістом,
пишучи гарною чисто-народньою мовою. Перше повне зібрання творів
Артемовського-Гулака видала львівська «Просвіта» в 1904 році в першому томі
«Руської Письменности» (Твори Котляревського, Артемовського-Гулака і Гребінки)».
Сподіваюсь, що нашим читачам буде цікаво познайомитись не тільки з цим
виданням, а й іншими, представленими на
ювілейній книжковій виставці «Світлий
геній українського слова».
Наталія Михайлова,
провідний бібліотекар Наукової бібліотеки
