І звичний звук дзвінка нам сповіщав нове життя…
Щорічно весна для всіх нас є символом відродження й творення нового. Такою є ця пора і для факультету економіки і підприємництва Уманського національного університету садівництва, адже саме навесні для студентів 5-го курсу урочисто звучить останній дзвінок.
25 квітня площа перед корпусом № 4 вирувала схвильованими старшокурсниками, які зібралися відзначити особливу мить: такий звичний і мелодійний дзвінок у цей день сповіщає їм про закінчення активного періоду навчання та нагадує, що вже зовсім скоро вони стануть на стежину дорослого і самостійного життя, у якому не буде підказок і порадників, а всі рішення доведеться приймати самотужки, спираючись на власні знання.
Схвильований гамір стих, коли ведучий свята заступник декана факультету, к.е.н, доцент Юрій Цимбалюк оголосив про початок урочистої миті. Державний гімн України як ніколи проникливо зазвучав з вуст як студентів, так і викладачів.
Проникливо й душевно звучали слова декана факультету, д.е.н., професора Юлії Нестерчук, коли звернулася вона до майбутніх випускників зі словами привітання й побажаннями залишатися дружніми у єдності великої родини студентства Уманського НУС.
Щирими спогадами й відвертими напутніми словами ділилися з майбутніми молодими фахівцями проректор з науково-педагогічної роботи з відокремленими структурними підрозділами доктор сільськогосподарських наук, професор Володимир Заморський та завідувач кафедри економічної теорії кандидат економічних наук, доцент Віра Костюк.
По-батьківськи зворушливою і трепетною була промова кандидата економічних наук, доцента кафедри фінансів і кредиту Катерини Мельник, яка звучала від кураторського складу факультету. І, як символічне нагадування про невідворотні зміни у житті, для випускників зазвучала пісня «Вітер змін» у виконанні студента 42-фк групи Костянтина Безкоровайного і кандидата економічних наук, викладача кафедри фінансів і кредиту Лесі Барабаш, під милозвучну мелодію якої випускники запрошували на вальс своїх наставників.
Не оминула увагою винуватців свята й студентська молодь: першокурсники подарували їм солодкі подарунки, аби нове життя у старших друзів почалося з приємних спогадів і було приємним, пісню і запальний танець у форматі флешмобу.
А потім слово взяли п’ятикурсники. І звучали чуттєві слова: викладачам – як вдячність за їх терпіння, дружню підтримку та пораду у скрутний час; батькам – за допомогу й турботу, які вилилися у пісні студентки 51-фс групи Ольги Мельниченко; та першокурсникам – як настанова на майбутнє. А ще своїм послідовникам випускники подарували символічні подарунки, аби ті згадували їх у майбутньому.
Проте все колись закінчується. І ось уже лине над учасниками свята такий до болю знайомий звук дзвінка, який нині вже не закликає до знайомих аудиторій, а сповіщає про новий виток життя… І злітають у небо синьо-жовті кульки випускників, відносячи у небесну голубінь мрії й сподівання, які обов’язково втіляться в життя!!!
Леся Барабаш, к.е.н., викладач кафедри фінансів і кредиту