Колектив Уманського національного університету садівництва приєднався до святкування Дня вишиванки
16 травня 2024 року, вдягнена в традиційну українську вишиванку, громада Уманського національного університету садівництва доєдналася до Національної руханки у вишиванках «Дякуємо ЗСУ».
Захід зініційовано Українською федерацією «Спорт заради розвитку» та за підтримки Комунального закладу вищої освіти «Вінницька академія безперервної освіти за сприяння Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та за участі всіх охочих долучитися до флешмобу реалізувавши Всеукраїнський проєкт «Дякуємо ЗСУ».
День вишиванки, започаткований 2006 року студенткою Чернівецького національного університету Лесею ВОРОНЮК, вважається нині важливим днем для українців як в країні, так і в усьому світі. Спільнота Уманського національного університету садівництва в третій четвер травня 2024 року в час, коли росія продовжує повномасштабну війну проти України, згуртовано вдягає найсвятішу броню та оберіг — вишиванку.
Вишиваний флешмоб — акція, що прокотиться силою оберега по всій Україні, об’єднає велику кількість громадян держави, захисників України та людей за її межами. Національна руханка — заява на весь світ про моральну стійкість нації та її любові до України, традицій, історичної минувшини у війні проти окупантів. «Дякуємо ЗСУ» — це про віру у перемогу Світла, у віру в мир і добро, про безмежну силу життя, яку лише об’єднавшись можемо зміцнити, зцілити, покращити. Нині, колектив університету садівництва, традиційно вбраний у вишиванки, готовий творити гарні справи задля захисників, поринувши у вир викликів сьогодення й огорнувши серця оберегом пращурів — вишиваною сорочкою.
Любов українського народу до прекрасного сформувала вишиванкову творчість, а міцна віра — додала до неї символізму. Вишивана сорочка з давніх-давен супроводжувала український народ, наділяла його надлюдською силою та вірою у вільне життя нації. За вишиванкою можна легко впізнати українку та українця, регіон проживання. Вишивані сорочки мають силу захисту: безкінечник — зображався для унеможливлення проникнення до тіла поганих сил, низької енергетики; вишивані меандри розташовували як головний акцент на сорочках і рушниках; геометричні повторювані паралелі та зигзаги є найдавнішими зображуваними на одязі символами захисту. Їх навіть носили козаки-характерники, а чоловіки із валків, чумаки, які брали участь в походах у Крим по сіль, мали вишиванку за оберіг і могли довірити прання своєї сорочки лише собі, матері чи єдиній надійній дівчині.
Українська вишиванка — символ самоідентифікації. Переживаючи історичні віхи утисків та окупації, українці ховали сорочки — закопували в дубових скринях, лишаючи родинні обереги для подальших поколінь у рідній землі (операція «Вісла»). Знання місця знаходження передавалася з покоління в покоління, а в 90-х роках нащадки знаходили неушкоджені часом вишиванки під землею. Тепер мешканці окупованого Криму і Донецька, ховаючи до склянок прапор України та вишиванку, закопують глибоко в землю святі атрибути приналежності до української нації, аби згодом, дякуючи кожному захиснику, захисниці та спільним зусиллям, у мирі на своїй землі відчути та побачити красу і цілющу силу майоріння квітів на вишиванці. Велику історичну спадщину таїть у собі українська вишиванка, чимало старовинних вишитих сорочок зберігаються і в музейній кімнаті Уманського НУС, а вишиті сорочки красномовними захисними символами, рослинними орнаментами, розповідають нам про побут, історію нації, роду, народу і діяльність попередників.
Шановна університетська громадо, прийміть вітання із Днем вишиванки. Вишиванка — це не просто одяг, це наша давня національна святиня, яка є уособленням зв'язків поколінь, окрасою і захистом нації. Хай День вишиванки несе кожному довголіття та здоров’я, а мальовничій українській нації — Українську Перемогу.