Коли землею ти живеш – праця стає святою
Багато вихованців цього закладу стали відомими вченими, докторами і кандидатами наук, професорами, заслуженими діячами науки, лауреатами державних премій, академіками.
Ректорат Уманського національного університету садівництва постійно дбає про вдосконалення навчального процесу, підвищення педагогічної майстерності професорсько-викладацького складу для потреб сільськогосподарського виробництва.
Кожен день свого життя Уманський національний університет садівництва спрямовує в майбутнє.
У кожної людини, народженої на землі, є Божа іскра, талант, який вона несе крізь своє життя. Він визначає її земне призначення. Щирих людей, розумних Бог обдаровує щедро, не жаліючи для цього найкращих людських рис. Він наділяє їх розумом, здібностями, а ще дає дар любити людей, бути їм потрібним, дбати про них. Таким талантом повною мірою наділений завідувач кафедри генетики, селекції рослин та біотехнології Уманського національного університету садівництва, доктор біологічних наук, засновник Всеукраїнського наукового інституту селекції (ВНІС) Парій Федір Микитович.
Його життя - це приклад служіння своєму народові, любові до рідної землі і відданості улюбленій справі – селекційній науці.
Талант бути не тільки видатним науковцем, а ще й щирою, відвертою людиною – це Божий дар.
Тільки цей дар треба вміти побачити, розвити і не загубити в життєвих потрясіннях. Він це вміє,бо обдарований Богом.
Федір Микитович Парій народився 19 березня 1943 року в с. Іваньки Маньківського району Черкаської області. У 1965 році закінчив Уманський сільськогосподарський інститут і працював на виробництві агрономом. Упродовж 1968-1971 р. навчався в аспірантурі при Українському науково- дослідному інституті землеробства за фахом генетика. Після закінчення аспірантури працював у лабораторії генетики цього закладу, а у 1978 році переходить в Інститут молекулярної біології і генетики АН України. З 1986 року його наукова діяльність пов'язана з Інститутом цукрових буряків УААН.
Свою кандидатську дисертацію на тему: «Вивчення ефекту гетерорису у тетраплоїдної кукурудзи» вчений підготував під керівництвом видатного генетика Юрія Петровича Мірюти, учня М. І. Вавілова. Докторську дисертацію на тему «Генетичне покращення гібридних буряків» захистив у 1993 році.
У 2001 році Ф.М. Парій організував Всеукраїнський науковий інститут селекції (ВНІС), в якому створено більше 40 сортів і гібридів сільськогосподарських культур, а серед них – 8 гібридів соняшнику. Особливо вчений пишається гібридами Український, Українське сонечко, Сонячний настрій, Заграва. Ще три гібриди проходять випробування. ВНІС дав дорогу в життя сортам пшениці озимої Артеміда, Артемісія, Артія. Тут створені перші в Україні гібриди кукурудзи з вертикальним розміщенням листків.
Сорти та гібриди ВНІС створені на основі новітніх винаходів в галузі селекції та насіннитва. Основною перевагою гібридів є високий адаптивний потенціал, що забезпечує стабільний високий урожай за різного рівня агротехніки та в різних агрокліматичних умовах. Асортимент сортів та гібридів дозволяє підібрати насіння для будь- якого регіону України.
Запроваджені системи гібридизації забезпечують отримання високоякісного насіння.
У 2007 р. Ф.М. Парій для передачі досвіду і наукових знань молоді перейшов працювати в УНУС на посаду завідувача кафедри генетики, селекції рослин та біотехнологій.
Свій багатий науковий досвід Федір Микитович передає магістрам, аспірантам, молодим науковцям і майбутнім селекціонерам, а наукові розробки впроваджує у виробництво. Його гібриди соняшнику займають 8% площ посівів в Україні.
Вчений багато працює над упровадженням інноваційних технологій у процес підготовки висококваліфікованих фахівців, розширенням тематики наукових досліджень викладачів і студентів. Його наукові дослідження пов'язані з розробкою селекційного процесу.
Федором Микитовичем установлено наявність в аутополіплоїдів ефекту гетерозису, що визначається поліалельними взаємодіями і розроблено схеми використання такого ефекту. Доведено закономірність зміни ознаки стерильність- фертильність у ідіотипів цукрових буряків із стерилізуючою плазмою, запропоновано тригенну модель детермінації ознаки стерильність- фертильність і на цій основі розроблено 10 винаходів із створення закріплювачів стерильності та стерильних форм. Установлено ефект зв'язку ознаки стерильність-фертильність з елементами продуктивності гібридів цукрових буряків і з використанням цього ефекту розроблено шість способів відбору закріплювачів стерильності та створення гібридів цукрових буряків, з'ясовано явище виникнення спонтанно диплоїдидизозаних рослин і розроблено принципи використання маркерних генів для виділення гаплоїдних ідиплоїдизованих рослин та на основі цього розроблено чотири способи отримання гомозиготних рослин. Вивчено закономірність зміни псевдосумісності при самозапиленні буряків та запропоновано способи створення ліній буряків. Обгрунтовано та запропоновано до використання у технологічному процесі селекції буряків способи оцінки комбінаційної здатності, способи створення закріплювачів стерильності, стерильних форм, відновлювачів фертильності та способи створення батьківських компонентів. Для промислової експлуатації гетерозису запропоновано способи одержання гібридного насіння , способи створення гібридів та гібридних популяцій.
За встановленим явищем вибіркової елімінації анеуплоїдних гамет у аутополіплоїдів ученим розроблено способи одержання гібридного насіння буряків та спосіб відбору збалансованих тетраплоїдів, із використанням яких створено триплоїдний гібрид цукрових буряків Аратта та тетраплоїдний сорт кормових буряків.
Федір Микитович запровадив принципово нову схему одержання гібридного насіння із використанням системи самонесумісності та ЦЧС і за цією схемою створено гібриди цукрових буряків Аватар та Абатісса із спрощеним насінництвом.
Запропоновано основи селекції гібридів кукурудзи із забарвленням зернівки й технологію отримання гібридного насіння кукурудзи, яка дає змогу в процесі насінництва за забарвленням зернівок контролювати генетичну чистоту та стерильність компонентів схрещування, гібридність насіння першого покоління.
Вперше в Україні створено та впроваджено у виробництво сорт пшениці спельти «Зоря України», який містить 24% білку. Із використанням спельти створено високобілкові (19%) сорти пшениці Артемісія і Артія та чотиривидові форми тритикале.
Федір Микитович Парій пройшов довгий шлях від агронома до науковця-генетика, який значну увагу приділяє залученню інноваційних технологій у навчальний процес. Значно розширює тематику наукових досліджень з селекції пшениці, соняшнику, тритикале, озимого та ярого ріпаку, буряків цукрових, кормових, столових.
На кафедрі функціонують дві наукові лабораторії, основним завданням яких є проведення на сучасному рівні фундаментальних досліджень, проводиться розмноження створених сортів та компонентів гібридів. На дослідних ділянках лабораторії ведеться кропітка робота з селекції соняшнику, ріпаку, сої, кукурудзи,пшениці, жита та інших важливих сільськогосподарських культур.
У 2012 році колектив кафедри нагороджений Міністерством аграрної політики та продовольства України золотою медаллю « За розробку і впровадження високопродуктивних сортів рослин сільськогосподарських культур».
Ф. М. Парій підготував шість кандидатів наук та одного доктора сільськогосподарських наук, ним опубліковано понад 150 наукових робіт. Він автор понад 50 винаходів, більше 70 сортів і гібридів різних культур.
Хай втілюються в життя всі ваші плани, задуми та сподівання на благо розквіту рідної України.
Зичимо ще не один десяток років проводжати досвітні зорі, не втомлюватися від щоденних клопотів, аби усмішка ще довго не сходила з обличчя, а життєвий шлях встеляла щира земна любов, тугий пшеничний колос і міцна душевна рівновага.
Добрих Вам засівів, рясних сходів та щедрих врожаїв!
Фотогалерея
