Космічна енергія в музеї геології Уманського НУС
Людина, яка не знає основ геології, подібна до сліпого. Блукаючи навколо міста чи села, вона не розуміє всього, що постає перед її очима. Вона сприйматиме лише зовнішні форми, а не суть явищ. Буде бачити, але не розуміти. Саме тому в Уманському національному університеті садівництва створили музей геології, метою якого є формування у студентів системи знань про мінеральну частину ґрунтів і складу верхнього шару літосфери – земної кори. Тут вам неконсервативно повідують про коштовне та корисне каміння, сучасну геологію – науку, що вивчає землю як планету, а каміння – як артефакти. До речі, вони постійно утворюються, старіють, перероджуються в іншу субстанцію, яка, у свою чергу, народжує щось нове.
Наразі в колекціях музею є кристали, мінерали і гірські породи з родовищ багатьох країн світу й України.
Музей є навчальною лабораторією, в якій на належному методичному рівні проводяться заняття з таких дисциплін, як: геологія з основами мінералогії, четвертинна геологія і геоморфологія, ґрунтознавство з основами геології, бонітування і якісна оцінка ґрунтів, картографування ґрунтів, охорона і відновлення родючості ґрунтів та ін.
Під час музейного практикуму студенти вивчають склад земної кори, природні поклади її корисних копалин, а також геологічні процеси, що зумовлюють утворення мінералів і гірських порід. Мінерали розглядаються, перш за все, як складові частини гірських та ґрунтоутворювальних порід і ґрунтів.
В експозиції музею окремою вітриною виділено «Агрономічні руди», в якій експонуються мінерали і гірські породи, що є сировиною для виготовлення мінеральних добрив, або ж використовуються для хімічної меліорації кислих і засолених ґрунтів.
Серед зразків мінералів і гірських порід вагоме місце посідає колекція ґрунтоутворювальних порід, на яких формуються ґрунти з різною родючістю. Саме на таких цінних ґрунтоутворювальних породах як лес і лесоподібні суглинки сформувалися найродючіші українські чорноземи.
Продовженням колекції ґрунтоутворювальних порід є моноліти ґрунтів, відібрані співробітниками кафедри в 1958–1961 рр. у всіх ґрунтово-кліматичних зонах України. Як ефективно й раціонально використовувати різні типи ґрунтів, щоб не знижувалась їхня природна родючість та одночасно забезпечувати високу продуктивність сільськогосподарських культур, навчають студентів на заняттях з ґрунтознавства, агрохімії, землеробства, рослинництва.
Крім навчальної, музей геології і ґрунтознавства використовується з освітньо-пізнавальною метою. На його базі організовуються екскурсії для студентів закладів вищої освіти та учнів шкіл, гімназій, ліцеїв. Відвідувачів, крім класичних, також цікавлять вітрини «Корисні копалини нашого краю» та «Подарунки студентів».
Андрій Мартинюк, доцент кафедри агрохімії і ґрунтознавства
