Квіти в житті доцента кафедри декоративного садівництва Уманського СГІ М.І. Бондаренка
Понад усе Микола Іванович любив жоржини. На дослідній ділянці, де збудовано Наукову бібліотеку, було висаджено велике розмаїття квітів, з-поміж яких найбільше було жоржин. Квітка широко відома в культурі понад 200 років, ці квіти – символ Бога сонця та основний атрибут релігійних свят, а зображення квітки на щитах воїнів слугувало оберегом.
У 1967 р. в збірнику наукових праць Уманського СГІ було опубліковано статтю Миколи Івановича «Нові форми жоржин». У статті зазначалось, що селекційна робота стала можливою з організацією колекційного розсадника, де крім жоржин, зібрано 120 сортів ірисів, 40 – гладіолусів, 100 – тюльпанів і 150 сортів троянд.
У своїй дослідній роботі Микола Іванович використовував методи відбору кращих форм від природного та штучного схрещування. З метою найкращого поєднання форм і забарвлення квіток у гібридних рослин велика увага приділялась підбору батьківських форм. Вихідними формами було використано кращі сорти жоржин: «Батьківщина», «Джерело молодості», «Ранок травня», «Мадам Сав’є», «Ельфріда Пакуль», «Краснодонці», «Анна Бенеш», «Олександр Грін», «Олена Залівська», «Рапалло», «Лісова казка», «Озеро Іссик-Куль» і багато інших. Головним завданням у селекційній роботі було одержання гібридного насіння.
Кожного ранку Микола Іванович провідував свої жоржини, розмовляв з ними, беручи квітку в руку, милуючись своїм творінням.
У 1970 р. у збірнику «Наука – виробництву» було опубліковано статтю «Одержання гібридних форм тюльпанів». М.І. Бондаренком встановлено, що гібридні сіянці добре перезимовують, раніше зацвітають і мають високий коефіцієнт розмноження. Щоб зберегти, використати і покращити сортові та декоративні якості існуючих форм тюльпанів, доцільно, наголошує Микола Іванович, розширити роботу з виведення нових сортів, впровадити насіннєве розмноження і відбір цінних гібридних форм.
На виставці народного господарства (1974 р.) за гібридні сіянці жоржини «Пчелка» і «Валентина» науковцю присвоєно атестат першого ступеня.
За вагомий внесок у розвиток сільського господарства Миколі Івановичу присвоєно звання «Заслужений агроном УРСР».
У 1981 р. було надруковано книгу «Людина і квіти», де Микола Іванович є співавтором. У цю книгу він уклав всю свою любов до квітів. Він бачив, як квіти ранками спалахують у сонячних променях, умиті росами.
Микола Іванович був справжнім майстром аранжування квітів, мав свій художній смак, фантазію та творчу манеру. На різноманітних квіткових виставках-експозиціях його композиції завжди займали перші місця та дивували своєю вишуканістю та красою очі присутніх, адже природа кожній квітці дала свою красу, бо кожна з них прекрасна, а в руках майстра ще й неповторна.
Фотогалерея
