Літературні читання «Первоцвіти»
В рамках святкування 170-річчя від дня заснування Уманського НУС 15 квітня 2014 року в читальній залі № 1 працівниками Наукової бібліотеки спільно зі студентами 11-зед групи (куратор Клименко Л.В.) та 11-тм групи (куратор Зборовська Ю.Л.) проведено літературні читання документальної повісті «Первоцвіт» випускника Уманського училища садівництва та землеробства Петра Лановенка.
За основу книги взяті документальні матеріали про перших випускників – «первоцвітів» Уманського агротехнікуму (нині – Уманський національний університет садівництва). Про їхню юність, формування світогляду і характерів, мужніння в буремні двадцяті роки йдеться у документальній повісті.
Цікавими спогадами про першу презентацію Петра Лановенка «Первоцвіт» у нашому вузі (1973 р.) поділилася з присутніми Столяренко Г.П., яка понад тридцять років очолювала бібліотеку УСГІ.
Сигида В.П. розповідав про викладачів того часу, які є героями цієї повісті.
Терещенко Ю.Ф. відзначив актуальність заходу і виховний вплив на сучасну молодь.
Студенти поділились враженнями від прочитаної книги «Первоцвіт» та зачитали найцікавіші уривки.
Випускниця Атамась Н.Г. розповіла про своїх батьків, які навчались у нашому навчальному закладі та були фахівцями своєї справи. Присутнім прочитала власний вірш, який присвятила рідному університету.
«170 років університету»
Стародавній друже, університет!
Маєш ти коріння з давніх ще давен
І згадаєм разом давні ті часи,
Про які читаємо тільки в книзі ми.
У сторіччі давнім, у царські часи,
Жилося нелегко, все ж навчались всі.
І стала потреба вчить садівників
І в Одесі училище створили тоді.
Але в місті бази в той час не було
І училище переведено в Умань було.
Бо колекція велика рослинності в нас
В стародавнім нашім парку
Що колись коханій жінці подарував граф.
Училищу немало прийшлось пережить,
В часи революцій і в часи війни
І хоча зруйновані були корпуси,
Їх відбудували студенти твої.
Вчитися хотіли, жага знань була,
Тому й відбудова дуже швидко йшла .
Зараз заклад має свій авторитет
І, звичайно, має не один факультет.
І заслужений вже статус – університет!
Аспіранти і студенти, доктори наук
Всі тебе шанують, люблять, почесть віддають.
Високі посади і директори
І зараз займають випускники твої.
Хоч пройшло чимало часу з тих часів,
Вийшло все ж немало вчених з твоїх стін.
Хай же процвітає вуз прекрасний наш
І знання дарує всім і повсякчас!