16.02.2015 5822

Масляна кличе весну

За українськими традиціями в останній тиждень перед Великим постом прийнято відзначати свято Масляної. Це неповторне, веселе, колоритне свято, сповнене народних ритуалів та обрядів. Масляна символізує проводи зими та зустріч із весною.

Це популярне народне свято дійшло до наших днів ще з дохристиянських часів. Останній перед Великим постом тиждень треба провести весело, бо попереду цілих 7 тижнів суворої поведінки та усіляких обмежень.

Понеділок відкриває масляний тиждень з нестримними веселощами і танцями. Однією з головних страв Масляної були млинці зі сметаною,  які є символом сонця і оновлення життя, також було прийнято готувати вареники з сиром та гречані млинці на смальці, з напоїв  – наливки й інші трунки.

Протягом Масляної проводились різноманітні обряди, гостини, гуляння. Молодь, приміром, в складчину влаштовувала вечорниці, де під час гулянь "для науки" прив'язували колодки-поліна тим парубкам і дівчатам, які не одружилися в попередні м'ясниці (період від Водохреща до Масляної). Щоб відкупитись від молодіжної громади, "винуватці" ставили могорич.

Заміжні жінки влаштовували складніший обряд «колод кування»: вони йшли до корчми або збиралися в когось у хаті й приносили із собою «колодку» – невеличке поліно, яке обвивали полотном, прикрашали стрічками, паперовими квітами. Одна з жінок імітувала народження з поліна Колодія й з цього моменту веселе святкування вечорами тривало цілий тиждень, бо ж у понеділок «колодка народилася», у вівторок – «хрестилася», у середу відзначали «похрестини», у четвер «колодка помирала», у п’ятницю її «ховали», а в суботу – «поминали». І попри ці сумні пригоди з «колодкою», веселилися цілий тиждень однаково.

 Важливий етап святкування Масляної – частування тещі, яке відбувається в п'ятницю. Після того як зять почастував тещу, її належить покатати вулицями села або ж міста. При чому сервіс в такому випадку напряму залежить від характеру тещі, тобто злу та сварливу везуть по нерівній дорозі і, навпаки, якщо теща лагідна, то і дорога рівна, немов струна.

Найбільш пишно відзначають неділю. Проводяться масові гуляння, ігрища, забави. У цей день потрібно обійти усіх родичів і сусідів та просити прощення за всі провини та нанесені образи, бо постування передбачало не стільки обмеження в їжі, скільки духовне очищення і примирення. Тому цей день ще називали Пущенням.

Цікаво, що в Україні віддавна Масляна вважалася загалом жіночим святом. Хоча участь у гуляннях могли брати і чоловіки, вони мусили за це «відплатити» грошима.

Масляна кличе весну
Масляна кличе весну
Головна страва на Масляну – млинці зі сметаною, вареники із сиром, гречані млинці на смальці та інша обрядова їжа. Ще давні римляни приносили в жертву богу Бахусові ритуальне печиво з тіста – щось подібне до слов'янських млинців. Оладки та млинці – ритуальна страва слов'ян ще з язичницьких часів. Млинці на Масляну можуть бути різні: і прісні, і солодкі, і з начинкою, і дріжджові та ін. До речі, перший млинець – свого роду символ сонця, спечений цього тижня, призначається для поминання померлих. Іноді цей млинець віддають жебракам, щоб і вони поминали померлих близьких людей.

У народі вважається, що людині, яка провела Масляний тиждень погано і нудно, не буде успіху в справах протягом усього року.

Загалом побожним людям тиждень Масляної дає змогу сповна попоїсти напередодні суворого посту, а іншим – порозважатися досхочу.

Нагадуємо, що в цей день, згідно із християнськими традиціями, потрібно обов’язково попросити пробачення один в одного і, звичайно, пробачити.

У тиждень Масляної веселилися всі без виключень, так і з’явилося народне прислів’я: «Масляна, Масляна, яка ти мала, – якби ж тебе сім неділь, а посту одна».

Світлана Нижник,

директор Наукової бібліотеки