24.02.2023 2031

Ми вистоїмо всупереч всьому

Російське повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року вважається третім етапом російсько-української війни, яку було розв’язано державою-агресоркою у 2014 році.

Підступний і безпідставний наступ 24 лютого ворог здійснив, випускаючи смертоносні ракети о 5-й ранку по мирних містах України. В числі перших атакованих бомбардуванням було наше рідне, ще в той час мирно спляче, місто Умань. На жаль, не обійшлося без жертв: першим офіційно загиблим від війни мирним українцем став уманець… Багато навколишніх сіл залишилися без тепла, адже влучання були не лише по інфраструктурі міста, також було пошкоджено газогін. У місті було оголошено евакуацію, а новини про оточення столиці зводили з розуму громадян країни, навіюючи паніку. Біженці з територій, шляхами яких мали йти чи йшли війська  окупантів, ринули на захід країни, усі автошляхи та магістралі були заблоковані. Умань опинилася на шляху переміщених громадян і включилася в активну фазу допомоги людям: надавали тимчасовий прихисток, теплий одяг, харчування. Одночасно з бомбардуванням мирних міст, росіяни намагалися здійснити окупацію столиці. Та сили, що були зосереджені навколо Києва, стримували величезні колони наступу росіян.

Уманський національний університет садівництва не просто вистояв у ті найстрашніші перші дні, а утримав колектив в згуртованості та тонусі волонтерською діяльністю. Вправно, активно, щоденно протягом усього воєнного року, з дня у день працювали університяни на благо всього суспільства України: плели сітки, донатили на ЗСУ, забезпечували харчування та надавали допомогу внутрішньо-переміщеним особам, організовували заходи для підняття морального духу, а ще вступали у лави ЗСУ. Окремо науково-педагогічними працівниками велася активна науково-педагогічна діяльність та суворе дотримання навчального процесу, реалізовувалися різноманітні проєкти. Таким чином, крок за кроком, ми разом стаємо ще ближчими до нашої Святої Перемоги. А ще за цей неймовірно складний рік ми стали сильнішими та мудрішими.

Шановний колективе Уманського національного університету садівництва! Ми вже рік пліч-о-пліч, кожен на власному фронті, наближаємо Перемогу. На жаль, не всі пережили цей страшний український рік, у вирі якого ми, мов ніч кошмару, ще поки не прокинулися. Ми в невимовному горі схиляємося перед подвигом наших випускників, які героїчно загинули, захищаючи України. І тримаємося щодня все сильніше за ідею вільного життя, якого ми варті.

Ми будь-що вистоїмо, тому що гарт, здобутий під канонадою ракетних обстрілів і в лещатах болю втрат додає сили та снаги йти до своєї мети не просто наполегливо, а всупереч всьому. І неодмінно збудуємо Україну нової генерації, осяяну ореолом волі та незалежності.

Пресцентр Уманського НУС