Натхненник української свободи
Ім’я Тараса Шевченка червоним люмінієм пронизує історію українського народу, його долю, думи, сподівання. Він був сином кріпака – і підкорив своїми прогресивними поглядами найзаможніших; зростав в атмосфері поневолення – і став натхненником у царстві знедолених духом; його дух намагалися зламати – але бунтарська душа проросла буйним цвітом крізь поневолення і сягнула пророчими паростками майбуття.
Початок березня щороку традиційно називають Шевченковими днями, адже саме на цей період припадають роковини народження та смерті Великого Кобзаря. Його сповнене буремними перипетіями життя було викликом тодішній царській цензурі, творчість – запереченням панування російської мови на українських землях; помисли – реалістичними, сповненими гірких міркувань про життя рідного краю; мрії – далекоглядними, світлими…
Слова нашого великого земляка нині звучать по всьому світу та є символом боротьби з поневоленням. Вони закликають до герцю за волю та свободу, молитовним переспівом спонукають народ до розуміння свого єства та прагнень, яскравими нарисами змальовують картини загубленого у неволі минулого та пророкують зміни на краще…
Тож нині, коли Україна бореться з окупантами, коли її душу розривають на частини, коли кожен українець щомиті готовий з себе почати зміни на краще, ми можемо сміливо сказати, що нашим натхненником став саме Тарас, який з минулого надіслав нам, сучасним, мотивуючий меседж:
Борітеся — поборете,
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!
Завжди пам’ятаймо слова Великого Сина своєї Батьківщини, який у лещатах царської ядухи всього українського думав про майбуття, про нас сьогоднішніх, незалежних і вільних, і вірив, що
«… на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люде на землі»!
Прес-центр Уманського НУС