Науковці Уманського національного університету садівництва: тримаємо свій фланг оборони

День науки в Уманському національному університеті садівництва завжди був яскравим і знаковим святом. Адже спільнота навчального закладу у цей день віншувала кращих науковців, тих, хто понад усе захоплювався науковими пошуками. В останні роки на заваді колоритному та насиченому святкуванню постав карантин, але університяни не полишали традиції тематичної зустрічі, збираючись в онлайн форматі. І навіть цього ж року, коли чорна біда війни накрила Україну, науково-педагогічний загал попри все знайшов сили, час і можливість зорганізуватися та взяти участь у заході, присвяченому Дню науки.

Відкрила віртуальне зібрання вітальним словом ректор Олена Непочатенко: «Пишаюся нашими науково-педагогічними працівниками, які, попри неймовірно складні умови воєнного стану, не втратили наукового ентузіазму та продовжують свої наукові дослідження. Сьогодні, коли військові тримають оборону на вогняних рубежах, протистоячи ворогу, ми тримаємо свій фланг – освітній і науковий. Вірю та знаю, що нам під силу здолати всі труднощі, адже наша перевага – рішучість вчених і фахова впевненість працівників вищої школи. Я щиро вдячна всім і кожному особисто, хто розуміє важливість наукової діяльності й активно продовжує працювати у даному напрямі. Тільки так, тільки разом ми зможемо зробити свій посильний внесок у спільну Перемогу українського народу. Миру всім, благополуччя, визначних наукових досягнень і успіхів!».

Про важливість наукової роботи, показники її провадження й активність колективу університету у даному сегменті діяльності навчального закладу наголосив і проректор з наукової та інноваційної діяльності Віктор Карпенко.

Про основні етапи становлення та розвитку української наукової думки розповів у своїй доповіді доктор філософських наук, професор, Академік АН ВО України Павло Ямчук. «В епоху Руси-України вітчизняна наука здебільшого розвивалась у річищі богословської діяльності, церковно-наставницької словесності, суспільної моралі та етики.

Доба Пізнього Середньовіччя та Бароко … характеризується значною інтенсифікацією наукових пошуків, розширення їхнього діапазону від суто гуманітарних (богословських, церковно-історичних, морально-етичних) до природничих наук.

Під час кріпаччини та утисків й заборон всього українського вітчизняна наука продовжувала розвиватись, зосереджуючись довкола університетів та інших закладів вищої освіти України: Харківського (1817 р), Київського (1834), Головного училища садівництва (1844 ), Новоросійського (Одеського) (1865), інших науково-навчальних закладів. Були створені всесвітньо відомі школи з біології, хімії, фізики, філології.

З початком національно-державницьких змагань українська наука виходить на якісно новий рівень. Згідно з Указом гетьмана України Павла Скоропадського у 1918 році створена ВУАН.

Українська наука мала і має світове значення. Це засвідчується не лише вітчизняним досвідом, а й значним внеском українських вчених до скарбниці наукового й соціального прогресу світової цивілізації в різних епохах і країнах. Цей процес триває і нині – в ХХІ столітті – столітті глобалізації та  всесвітнього інформаційного простору», – зазначив доповідач.

Також за значні наукові досягнення, вагомий особистий внесок у розвиток аграрної освіти та з нагоди Дня науки було нагороджено кращих науковців університету:

Володимира БЕРЕЗОВСЬКОГО – завідувача кафедри математики та фізики, професора;

Олену УЛЯНИЧ – завідувачку кафедри овочівництва, професорку;

Володимира ШЛАПАКА – завідувача кафедри лісового господарства, професора;

Павла ЯМЧУКА – професора кафедри соціально-гуманітарних і правових дисциплін;

Олену ПРОКОПЧУК – завідувачку кафедри фінансів, банківської справи та страхування;

Віталія ЛЮБИЧА – професора кафедри харчових технологій;

Наталію ВОРОБЙОВУ – доцентку кафедри овочівництва;

Володимира ДІДУРА – доцента кафедри агроінженерії;

Людмилу СМОЛІЙ – доцентку кафедри економіки;

Руслана ПРИТУЛЯКА – доцента кафедри біології.

Людмилу ХУДІК – старшу викладачку кафедри харчових технологій;

Ольгу СЕМЕНДУ – старшу викладачку  кафедри маркетингу;

Наталію БЛЕНДУ – викладачку кафедри підприємництва, торгівлі та біржової діяльності;

В’ячеслава ЯЦЕНКА – викладача-стажиста  кафедри рослинництва.

Наукова думка України пройшла тривалий шлях і розвинулася та становилася попри всі перепони, здобувши світове визнання. І науковці Уманського національного університету садівництва роблять свій посильний внесок у справу вітчизняного наукового розвитку.

Зі святом, науковці! Цікавих вам досліджень, активних і натхненних наукових пошуків і вражаючих результатів!

Пресцентр Уманського НУС

Фотогалерея