Наукову міць, навчальні досягнення та історичні традиції найстарішого ВНЗ держави із 170- річною історією – Уманського НУС – гідно представлено на Дні міста
Вже стало доброю традицією в університеті зустрічати День міста новими досягненнями, відкриттями та звершеннями, які демонструються широкому загалу для ознайомлення, втілення у життя та використання, адже громадськість менше цікавлять навчальні технології, цифровий матеріал тощо. Тому, готуючись до виставки, науковим відділом університету були відібрані розроблені науково-педагогічними працівниками передові аграрні технології, різноманітні сучасні сорти плодових, овочевих та зернових культур, технології та зразки плодово-ягідних вин, хлібобулочних виробів, кормів для тваринництва, саджанці рослин, вирощених із використанням новітніх біотехнологічних прийомів, та багато інших інноваційних продуктів. Саме такий глибокий та прискіпливий підхід забезпечив тріумф Уманського НУС на виставці, який ще раз переконав усіх відвідувачів – Черкащина аграрний регіон, Уманщина – серце Черкащини, а Уманський НУС – Кембрідж у серці України.
Не дивлячись на похмуру та прохолодну погоду, перші відвідувачі на виставці досягнень Уманського НУС з’явилися о 8 годині ранку, а вже о 9 годині їм важко було проштовхнутися біля експонатів. Особливою популярністю на виставці користувалися новітні сорти яблук, де для бажаючих було розгорнуто дегустацію з наданням порад щодо вибору сорту для садіння, особливостей висаджування та догляду, збирання та зберігання урожаю. Консультації всім бажаючим з радістю надавали кандидат с.-г. наук, доцент, докторант кафедри плодівництва і виноградарства Майборода В. П. та лаборанти – Заїка Л.А., Стеценко М. В.
Поряд із садівничими надбаннями університету відвідувачі мали нагоду отримати консультації доктора с.-г. наук. професора, завідувача кафедри овочівництва Улянич О. І. щодо вирощування, розмноження, збирання і зберігання сучасних сортів овочевих культур – огірків, томатів, перцю, картоплі, кабачків, гарбузів, кавунів, часнику тощо. Відразу виникало багато запитань: де придбати насіння для висівання? Як краще його підготувати, щоб одержати дружні сходи? Чи може кафедра поділитися бульбами чи цибулинами? А чому б і ні, оскільки більшість сортів виведено власноруч співробітниками кафедри.
Не меншою популярністю як у аматорів, так і аграріїв зі стажем користувалася експозиція, представлена кафедрою генетики, селекції рослин і біотехнології, очолювана доктором с.-г. наук, професором Парієм Ф. М. Це десятки власноруч виведених сортів пшениці, жита, тритикале, соняшнику. Біотехнологічна лабораторія кафедри представила зразки тендітних рослин у пробірках та чашках Петрі, щоб продемонструвати їх шлях до одержання оздоровленого саджанця ожини, суниці чи іншої рослини. Прослухавши вичерпну розповідь завідувача лабораторії Майбороди В. М. про розмноження рослин в умовах лабораторії, всі охочі отримували в подарунок саджанець.
Відвідувачі мали нагоду ознайомитися із сучасними сортами польових культур та технологіями їх вирощування з використанням біологічних препаратів, завітавши до експозицій кафедр рослинництва (завідувач кафедри доктор с.-г. наук, професор Зінченко О. І.) та біології (завідувач доктор с.-г. наук, професор, академік Грицаєнко З. М.)
Які ж плоди, овочі та зерно без переробки! Адже ще в 1870 році за наказом імператора Головному училищу садівництва, єдиному в царській Росії, було надано право виготовляти плодово-ягідні вина. Ця традиція свято бережеться та розвивається й донині. Тому кафедрою технології зберігання і переробки плодів та овочів, яку очолює доктор с.-г. наук, професор, академік Токар А. Ю., було представлено як добре відомі, так і нові сорти вин, розроблені співробітниками кафедри. Але найприємнішим було те, що вина можна було не тільки побачити та послухати розповідь про особливості технології їх виготовлення, але й спробувати їх.
Проте довго затриматися біля вин відвідувачам не вдавалося, оскільки поряд вже інша дегустація. Це рум’яні, пухкі, хрусткі зі скоринкою булочки, ватрушки, короваї, печиво, різноманітні хлібці, виготовлені з борошна пшениці, дбайливо вирощеної на полях університету, та випечені в цехах університету руками співробітників кафедри технології зберігання і переробки зерна Єремеєвою О. А., Римарчук В. Ф. та Мазур Л. В. ,які вклали у вироби всю свою душу.
Родзинкою та дебютом виставки Уманського НУС стала презентація зразків варення, звареного за старовинними рецептами Головного училища садівництва, опублікованими у книзі «Експонати департаменту землеробства і ввірених йому закладів на Міжнародній виставці садівництва у Санкт-Петербурзі» (1914р.), та відтвореними провідним бібліотекарем Наукової бібліотеки Михайловою Н. В. Це запашне варення з «Вишен красных», «Черешен белых», «Черешен розовых» та різних видів яблук було неперевершеним на смак. Не було меж здивуванню, що варення має желейну, а окремі зразки – мармеладну консистенції, але при цьому зварені без будь-яких додавань підсолоджувачів та барвників.
Мали можливість відвідувачі й долучитися й до прекрасного, про що подбав колектив кафедри садово-паркового господарства: завідувач кафедри, кандидат с.-г. наук, доцент Поліщук В. В., кандидати с.-г. наук, доценти Величко Ю.В., Пушка І. М. Експозиція кафедри вражала рослинами, вирощеними в теплично-оранжерейному комплексі Уманського НУС, та картинами і муляжами університетських куточків, що озеленені завдяки розробкам кафедральців.
Знаючи про високий рівень представлення Уманським НУС своїх досягнень на різного роду виставках, форумах, симпозіумах, а про це свідчать цьогорічні п’ять золотих медалей, якими нагороджено університет на Міжнародній виставці Агро–2013, експозицію з великим задоволенням відвідали:
директор державної установи "Науково-методичний центр інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності вищих навчальних закладів "Агроосвіта" Ірина Синявська;
Уманський національний університет садівництва ще раз гідно продемонстрував територіальній громаді свою наукову міць, інноваційні навчальні технології, історичні традиції як одного з найстаріших ВНЗ держави із 170- річною історією, флагмана аграрної освіти як в Україні, так і за кордоном.
Проректор з наукової та інноваційної діяльності Віктор Карпенко
Фотогалерея
