Навчальна практика з дисципліни «Ботаніка»
У студентів І курсу факультету лісового і садово-паркового господарства та факультету плодоовочівництва, екології та захисту рослин згідно з навчальним планом відбулася навчальна практика з дисципліни «Ботаніка», яка проходила в с. Колочава Міжгірського району Закарпатської області.
Під час практики ми ознайомилися з рослинами Закарпаття та історичними пам’ятками села Колочава. Перебуваючи на території Закарпаття, ми знайшли рідкісні та зникаючі рослини, які зібрали для гербарію з систематики рослин та ботанічного розсадника: арніка гірська (Arnica montana ), пухівка широколиста (Eriophorum latifolium), стрептоп листообгортний (Streptopus amplexifolius L.), купальниця європейська (Trollius europaeus L.), дзвінець вузьколистий( Rhinanthus angustifolius L.), билинець комарниковий( Gymnadenia conopsea), пальчастокорінник м’ясочервоний (Dactylorhiza incarnata), пальчастокорінник бузиновий (Dactylorhiza sambucina), фітуема куляста(Phyteuma orbiculare)та ін.
У вільний час ми відвідали визначні місця с. Колочава. Музей-скансен «Старе село» – перший сільський музей архітектури та побуту на Закарпатті, який відтворює матеріальне, духовне та культурне життя на Верховині. Він став четвертим музеєм, створеним в рамках проекту «Колочава - село десяти музеїв». Раз на рік на території музею проходить фестиваль «Ріпляки», на якому нам теж пощастило побувати та скуштувати народні гуцульські страви.
Одного дня ми піднялися на гору Липка, де змогли побачити величну красу українських Карпат.
Були в музеї Івана Ольбрахта – чеського письменника та громадського діяча, який був першим, хто розповів про Колочаву та її мешканців сучасникам, а легенда про колочавського опришка Миколу Шугая живе й донині та приваблює на терени села тисячі чеських туристів.
Після відвідування музею ми завітали до птахопарку Василя Макара. Більшість голубів у пташнику пана Василя мають українське коріння. Тут і декоративні красені, і потужні літуни-спортсмени. А різноманітних папуг у птахівника близько 45 видів. «У моїй колекції гірські папуги, червонокрилі, кадрики, нерозлучники, розовощокі, фішери тощо», – розповідає чоловік.
А також ми відвідали національний природничий парк «Синевір», який є одним із унікальних об’єктів Карпат і є своєрідною єднальною ланкою між Карпатським біосферним заповідником, заповідником Горгани, Горканським національним парком «Сколівські бескиди».
Пройшовши екологічною стежкою "Ур. Красний - Синевирське озеро", студенти змогли побачити всю красу цього краю, унікальні куточки дикої природи, мальовничі гірські пейзажі, величні карпатські ліси, раритетних представників флори і фауни, величну красу Закарпатської перлини – Синевирське озеро та багато іншого. По маршруту зустрічалася ожина, малина, чорниця, вовче лико, а на світлих ділянках маршруту суниця, підбіл звичайний.
Зупинялися біля архітектурної пам'ятки «Синь і Вир», створеної в 1983 – 1984 роках закарпатськими скульпторами Іваном Бровді і Михайлом Саничем, де втілено народну легенду у архітектурну пам'ятку, вирізану з червоного дерева висотою тринадцять метрів та вагою його трьох складових частин – 30 тон.
На території парку знаходиться сфагново-оліготрофне болото «Глуханя», яке ми теж не забули відвідати. Тут ми ознайомились з одним із найцікавіших видів рослин росичкою круглолистою (Drosera rotundifolia L), яка живиться комахами. Сама природа розпорядилася займатися розбійництвом, бо на ґрунті, де росте росичка, не вистачає поживних речовин.
Ми щиро вдячні викладачам кафедри садово-паркового господарства за розуміння, підтримку, безмежну віру в наші сили і знання, чуйність і невичерпне терпіння під час перебування на практиці.
Аліна Ваховська, студентка 11-п групи
Фотогалерея
