Невловимий подих тисячоліть: делегація Уманського НУС відвідала археологічні розкопки в с. Тальянки
Багата земля Черкащини таємницями віків, які приховує в глибинах своїх земель. От і трипільська культура, відкрита понад 100 років тому, хвилює серця і душі дослідників та викликає безліч питань, на велику частину яких так і не знайдені відповіді. Трипільські поселення, що датуються 4 тисячоліттям до н.е., є унікальним явищем тієї епохи і їх осередки не так давно були відкриті на території Тальнівського району Черкаської області та викликали високий резонанс серед наукової спільноти.
10 вересня делегація Уманського національного університету садівництва у складі ректора університету Олени Непочатенко, першого проректора Івана Мостов’яка, проректора з науково-педагогічної роботи із структурними підрозділами Володимира Заморського, завідувача кафедри соціально-гуманітарних і правових дисциплін Анатолія Шатохіна та помічника ректора Жанни Лозінської відвідали розкопки найбільшої території трипільської культури в с. Тальянки, де розташований один із структурних підрозділів університету – агротехнічний коледж.
Саме тут проводить розкопки трипільських поселень інститут археології НАН України, до яких залучено студентів з міст Києва, Вінниці та Умані. Для юних дослідників це не просто виробнича практика, а насамперед унікальна можливість власними руками доторкнутися до раритетних, наповнених пам’яттю віків речей, що були приховані від людського ока шарами ґрунту.
Зараз уже відомо, що у трипільців, як ніде в Європі, була широко розвинена житлова архітектура. Будинки тісно розташовувались групами; вирізнялися общини, куди входило кілька сімей; 40 общин об’єднувалось у плем’я. Кожне поселення існувало близько 50-ти років. Потім жителі переходили на нове місце. Це було пов’язано з виснаженням землі навколо поселення та вирубуванням лісів. Облишене поселення спалювали. Це був своєрідний ритуал, під час якого виставлявся посуд з їжею для предків. Серед цих великих попелищ археологи знаходять безліч розписаних посудин, статуеток, спалене зерно та кістки тварин, а часом навіть людські останки.
Із інтерв’ю ученого секретаря інституту археології НАН України, кандидата історичних наук Олексія Корвіна-Піотровського, який є керівником проекту по дослідженню поселень-гігантів трипільської культури, учасники делегації дізналися подробиці досліджень. Завдяки геофізичним зйомкам у с. Тальянки було знайдено найбільше поселення трипільців у Європі. Його вік сягає 5,5 тисяч років у давнину, а кількість жителів налічувала близько 14 тисяч людей. Кожне житло являло собою двоповерхову споруду: господарське приміщення та житлову кімнату. Обов’язковими були піч (побудована без вмісту полови), вівтар та робоче місце – зернотерки. На території села Тальянки вперше за 120 років на розкопках археологи знайшли найбільш розповсюджені однокозлові печі. Одну з печей, що найбільше збереглася, археологи планують перевезти до музею «Трипільська культура», який розміщений у с. Легедзине.
Поряд із українськими археологами працюють співробітники з Німеччини, які, крім розкопок, займаються ще геофізикою та палеологією.
Від археологів учасники делегації почули схвальні відгуки про Тальянківський агротехнічний коледж, адміністрація якого сприяє не тільки організації розкопок, але й проведенню міжнародних конференцій та симпозіумів з археології.
Славетна трипільська культура, а точніше – цивілізація, залишила по собі виразні сліди. Пам'ятки трипільської культури заслуговують на їх збереження і скрупульозне вивчення, адже вони є культурним надбанням людства, яке сприяє кращому пізнанню самих себе та вдосконаленню нинішнього розвитку заради кращого майбуття.
Прес-центр університету
Фотогалерея
