Пам’ятаємо жертв трагедії Бабиного Яру
Колектив Уманського національного університету садівництва щороку проводить низку виховних заходів, спрямованих на розуміння історії рідної землі та виховання молоді у дусі розумного та мислячого патріотизму. А тому щорічно, у роковини пам’яті трагедії Бабиного Яру, представники студентства та науково-педагогічної спільноти вшановують всіх, чиїми життями прокладався шлях до волі та незалежності нашої землі.
29 вересня, у сонячний і тихий, сповнений осіннього смутку день, представники всіх факультетів університету спрямувалися до Меморіалу жертвам репресій, аби згадати земляків, чиї невинні життя обірвали жорна імперсько-нацистських амбіцій хворого на ідею домінування суспільства.
Короткий екскурс у минуле провела для присутніх помічниця ректора з виховної роботи Валентина ЧЕРНИЧЕНКО, яка зазначила: «Ні майже століття тому нацисти, ні зараз рашисти не відчували жалю до ні в чому не повинних людей, чинячи тотальний геноцид і знищуючи життя мирних мешканців. Історія України пам’ятає про чорні дні Бабиного Яру, а на скрижалях літопису Умані є свій біль – трагедія Сухого Яру. І ми маємо повсякчас пам’ятати та дякувати пожертві тих, завдяки кому ми жили і розвивалися раніше та насолоджуємося сьогоденням нині».
На спомин про невинні душі страждальців, замордованих під час трагедій Бабиного та Сухого Ярів, університяни поклали на граніт Меморіалу квіти та запалили свічки.
На продовження вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру для університетської спільноти працівниками бібліотеки Уманського НУС була зорганізована тематична онлайн-зустріч на платформі Zoom, гостем якої став директор Державного історико-архітектурного заповідника «Стара Умань» Владислав ДАВИДЮК.
Зі вступним словом щодо теми зустрічі та необхідності пам’ятати історичні події до учасників звернулася помічниця ректора з виховної роботи Валентина ЧЕРНИЧЕНКО, яка також представила загалу гостя.
Владислав Миронович зосередив увагу студентів і викладачів на трагедії Умані, розповівши про мордування єврейського населення у підвалах нині всім знайомих будинків з середмістя. Саме там за лише одну ніч від злочинних дій окупантів загинули майже п’ять сотень уманців. А загалом у землі Сухого Яру останнє земне пристанище за період з серпня 1941 по жовтень 1942 років знайшли понад 13 000 жителів міста. «Історичні факти засвідчують нелюдські знущання над мирним населенням нацистів, а приховування та спотворення правди протягом десятиріч – злочинні дії радянської влади. Особливим, вищої міри цинізмом є те, що в основу пам’ятника жертвам Сухого Яру, що встановлений у 1955 році, покладені могильні плити зі старого єврейського кладовища», – зазначив Владислав МИРОНЮК.
Наголосила на необхідності виховувати молодь у дусі історичної пам’яті і директорка бібліотеки Уманського НУС Тетяна КРАВЧЕНКО, яка також запросила студентів і викладачів відвідати тематичну виставку до Дня пам’яті жертв бабиного Яру, зорганізовану бібліотекарами університету.
Колесо історії крутиться невпинно, повторюючи уроки для тих, хто не знає своєї минувшини. Тож нині і нам слід надолужити упущене та закарбувати у пам’яті події днів теперішніх, аби не допустити повтору у майбутньому. Адже нині ми напевно знаємо, що нацизм і рашизм є найбільшими хворобами людства, причому останній є найтяжчою формою.
Пресцентр Уманського НУС
Фотогалерея
