Пам’яті Непокірного Бунтаря
«Свою Україну любіть.
Любіть її…
Во врем’я люте.
В останню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.»
(«Чи ми ще зійдемося знову»)
Кожен українець і справжній патріот своєї країни знає про найвеличнішу постать нашої історії, сподвижника волелюбства і глашатая свободи, далекоглядного пророка і вічного натхненника української нації – Тараса Шевченка. Його слова, думки, стремління та прагнення крізь віки лунають у наших серцях, а тернисті шляхи долі митця вивчають дослідники всього світу.
«Він був селянський син і став князем в царстві духу. Він був кріпак і став великою силою в громаді людських культур. Він був простак і відкрив професорам та вченим новіші і свободніші степені. Він терпів десять літ від російської воєнщини, а зробив більше для свободи Росії, ніж десять побідних армій. Доля переслідувала його ціле життя, та не покрила іржею золота його душі, не обернула його любові до людства в ненависть, ані його віри в розлуку. Та найкращий, найцінніший дар доля дала йому аж по смерті – невмирущу славу і вічно нову насолоду, яку дають... його твори мільйонам людських сердець» – так писав про Кобзаря Іван Франко.
Доля невмирущого сина українського народу була складною, адже повсякчас будувала перешкоди для здійснення найзаповітнішої мрії – у маленькій хатинці, на кручах сивого Дніпра, жити та творити у вільній державі з вільним українським народом. За життя їй не судилося збутися, проте друзі Великого Кобзаря пам’ятали про його заповітне бажання й організували перепоховання праху генія.
Тож нині, до річниці перепоховання великого сина землі української, представники Уманського національного університету садівництва здійснили покладання квітів до пам’ятника Тарасу Шевченку на спомин величі постаті славнозвісного митця, яка стала символом свободи духу українського народу, адже творчість його вражає донині глибиною сприйняття відчуттів свого народу.
Схиляємо голови в пам’яті про Непокірного Бунтаря, слова творчості якого і нині є актуальними: « В своїй хаті своя й правда, І сила, і воля.» (І мертвим і живим…), дух якого витає над просторами України, споглядаючи на нас з висоти дніпровських круч.
Прес-центр Уманського НУС
Фотогалерея
