Пам’яті подвигу героїв – поборювачів «мирного» атома

26 квітня 1986 року на території України сталася найбільша за всю історію атомної енергетики радіаційна катастрофа. Вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС, розташованої за 110 км на північ від Києва, спричинили масштабну пожежа, що тривала 10 днів і забрала життя 31-ї людини. Рятувальники, пожежники та працівники станції – 240 тис. людей – постраждали найбільше, отримавши великі дози радіації, деякі з них були несумісні з життям. Однак саме тим героям, які безстрашно і не шкодуючи життя вели боротьбу з учора ще мирним атомом, а сьогодні – підступним невидимими ворогом, вдалося врятувати нас від ще більшої катастрофи – сильного водневого вибуху, що і міг стати наступним етапом трагедії.

Сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря після аварії на ЧАЕС, була в 30–40 разів більшою, ніж при вибуху атомної бомби в Хіросімі.

Внаслідок аварії радіаційного забруднення на довгі роки зазнали понад 2300 населених пунктів, розташованих на території 12 областей.

Наприкінці 1986 року реактор накрили спеціальним саркофагом для запобігання розповсюдження радіоактивних часток. Укриття було збудоване добровольцями та мобілізованими солдатами, яких нині називають ліквідаторами. За весь час будівництва цього обмежувального згубного впливу радіації об’єкту їх нарахують близько 600 тисяч осіб.

Нині 26 квітня – Міжнародний день пам’яті Чорнобиля, міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф. І сьогодні ми згадуємо всіх, хто має причетність до жахливої Чорнобильської техногенної катастрофи. Велика шана та низький уклін усім тим, хто ціною власного здоров’я запобіг тотальному знищенню життя на території нашої держави, прилеглих країн і континенту.

Прес-центр Уманського НУС