Пам’яті Воїнів Світла…
Війна вломилася в Україну метаном, цинком і вогнем. Дев’ять років військової агресії росії на Сході України переросли у повномасштабне вторгнення. 24 лютого 2022 року уманці одними з перших відчули її смертоносне дихання: вибухові хвилі ракетного бомбардування, залпи снарядів і стовпи вогню та диму побачив кожен житель міста. Ця дата нівелювала поняття «конфлікт» і розділила його на «загарбницьку вбивчу війну» й «окупацію», а український народ, остаточно втративши страх, піднявся для захисту рідної країни.
Інсценізований мітинг пам’яті загиблим у війні, приурочений річниці повномасштабного вторгнення росії на територію України, відбувся нині в Уманському національному університеті садівництва. Колектив університету всією родиною зібрався, аби запалити свічки скорботної пам’яті за загиблими.
«Минув рік повномасштабної війни. Рік болю, втрат і руйнувань. Рік розлук і рік надій. За рік ми стали згуртованими, сильнішими як нація. Про нас знає світ, нам допомагають солідарні держави. З 2014 року на передовій нашого з вами захисту стоять Збройні Сили України. Сотні тисяч чоловіків і жінок, які скелями перерізають шлях ворога. Завдячуючи їм, ми сьогодні спимо у своїх домівках, бачимо рідних, можемо працювати та навчатися. Це вони, Воїни Світла, дають нам надію та віру в Перемогу. Сьогодні ми зібралися вшанувати пам’ять тих, хто став Ангелом, захищаючи рідну землю. Хто загинув від обстрілів і поранень. Хто ніколи вже не побачить світанку нашої Перемоги. А він буде… Представники університетської родини теж стали до лав захисників рідної держави. На жаль, з них Світлою пам’яттю та Янголами-охоронцями України стали 8 осіб університетської спільноти. Вшануймо ж пам'ять кожного з них», – звернулася до загалу ректор Уманського національного університету садівництва Олена НЕПОЧАТЕНКО.
Нерівною була їх боротьба: металева сила – проти гарячого серця, зло – проти добра, куля – проти мрії, війна проти миру. День пам’яті ми тепер маємо щодня: сирени, загрози з повітря, інформаційні та збройні атаки ворога-окупанта пульсують у жилах українських громадян і міст. Однак університяни все ж знаходять миті для загального зібрання, аби згадати полеглих за волю і незалежність країни. Щоденна світла пам’ять про Героїв, мирних громадян держави – хлопців і дівчат, чоловіків і жінок, дітей, які загинули під час загарбницької війни з росіянами та які не побачили всієї краси і величі цього світу й України – сьогодні і довіку житиме у наших серцях та історичною скорботою переллється нащадкам, аби мали мудрість уникнути кровопролиття, що спіткало нині український народ.
Нині університяни згуртувалися, аби спільно розділити біль втрат. І полум’ям свічок, що горить вічно перед пам’яттю Героїв, цвіту української нації, засвідчити скорботу й обіцянку триматися гідно та зі всією відповідальністю пройти шлях до Перемоги.
Доземний уклін Славним Синам і Дочкам, які у розквіті сил віддали свою молодість, і, найдорожче – життя, аби кожен із нас мав право на майбутнє. В жалобі вся Україна, разом із родинами захисників тужить університетська родина. Світла пам’ять…
Пресцентр Уманського НУС