24.08.2016 5729

Пишаймось, що ми – українці!!!

Пишаймось, що ми – українці!!!
Пишаймось, що ми – українці!!!

Незалежність… Це просте слово, яке споконвіку було символом волі, стало заповітною мрією багатьох поколінь українців. З часів першої української держави – Київської Русі, яка розвивалася нарівні з країнами Європи та Близького Сходу, думка про самостійне та повноправне управління своїми землями міцно засіла в пам’яті та не полишала український народ.

Проте згодом родючі землі та всі природні й духовні багатства колись величної Русі стали причиною зазіхань й агресій з боку держав-сусідів. І тому, починаючи з середини ХІІІ століття і донині, веде український народ стійку та безапеляційну боротьбу за незалежність, за право бути вільним, повноправним членом сучасного демократичного суспільства.

Нині наша молода держава святкує свій 25-й День народження… Чверть століття тому українці, нарешті, досягли омріяної поколіннями наших співвітчизників мети – здобули незалежність і суверенітет. За ці роки було досягнуто чимало, але все ж не припинялася прихована та виснажлива боротьба з ворогами нашої державності. І навіть зараз, у час прогресивних поглядів і передових мирних ідей, українську землю на сході шматують вибухи снарядів, а кращі її сини і доньки не на життя, а на смерть боронять здобуту нашими предками у кривавих роках боротьби незалежність.

Тож сьогодні, у річницю нашого національного свята, бажаємо усім українцям рішучості у вчинках, незламності сили духу, яскравості мрій і впевненості у майбутньому. Адже тільки об’єднавшись разом в одне ціле, сповнені оптимізму, позитиву, прогресивних ідей, нестандартних рішень, мужності та впевненості в успішних змінах ми зможемо подолати негаразди, ставши успішними будівничими процвітаючої держави.

Живи, розвивайся, процвітай, ненько-Україно! Хай назавжди згаснуть багряні заграви війни на твоїх землях; хай котяться безкрайнім степом золоті хвилі стиглого колосся; хай під мирним блакитним небом безтурботно шугають сповнені величі та спокою лелеки; хай лункими дзвіночками у яскравих, сповнених життя містах і селах звучить дитячий сміх; хай кожен, хто живе на цій Богом благословенній землі, з гордістю скаже: я – українець!

Ректорат, профком