Покликання української людини та України в нашому часі
Сьогодні в світі бути українцем означає відчувати причетність і нести посил бренду нескореності духу, незламності прагнень і надлюдських можливостей у боротьбі за життя. Але в чому ж полягає глибинна сутність українця, української людини й України як держави сучасності в цілому? Саме ці питання підійняв перед колективом викладачів і студентів Уманського національного університету садівництва Олександр СУГОНЯКО – український мислитель, християнський філософ, громадський діяч, народний депутат України Першого скликання, Заслужений економіст, Президент Асоціації українських банків в 1993–2018 роках.
Багатогранність особистості гостя, а також мультивекторність його діяльності, викарбовувалася шляхом значних змін «Через мене пройшов коток часу, що вводив мене у цілу низку станів», – зазначив гість. Щиро і відверто він розповів присутнім про найважливіші етапи власної трансформації: як у 1976 році перша особиста криза зруйнувала уявлення про досконалість радянської економіки; як у 1987 році відкрилися очі на недосконалість тогочасної політичної системи; як у 1989 році він почав відроджувати власну національну ідентичність; у 1986–1990 роках чергова криза привела пана Олександра з атеїстичного шляху до світла віри; а низка політико-економічних і геополітично-суспільних криз наступних років сформували українця з чітким розумінням своєї національної приналежності та змусили замислитися над основами буття.
Під час зустрічі гість підняв низку животрепетних й актуальних тем:
- - Україна і українці в історичному та цивілізаційному контекстах;
- - філософське розуміння феномену України і українців;
- - правда, свобода, християнські цінності як ключові поняття української свідомості та буття.
Зустріч проходила у форматі активної дискусії і філософського осмислення сучасних реалій, їхнього історичного підґрунтя та компліментарності і взаємодовнюваності різних фактів. Глибока мислительська праця доповідача давала можливість присутнім зануритися в емоційне поле осмислення людиною самої себе, власної ідентичності та призначення. А досвід практичної діяльності спонукав до захоплення поєднанням матеріального та духовного світів, що сконцентрувалися на пізнанні самобутності України й української нації.
Безперечно, нині університяни долучилися до скарбниці мудрості та сучасної філософської думки. А ще – одержали поштовх до власних роздумів щодо цілі та покликання українців й України сьогодення. І, можливо, саме у цей час ми стали свідками й учасниками розвитку новітнього українського мислення, що яскравим люмінієм пройде крізь філософську думку ХХІ століття як основа пояснення феномену нації непокірних волелюбців.
Фотогалерея
