Повертайся живим!
10 вересня в 210 аудиторії Уманського національного університету садівництва відбулася зустріч студентів I та II курсів факультету економіки та підприємництва з учасником АТО Сергієм Вишневським, яку організували викладачі кафедри економічної теорії.
26-річний Сергій Вишневський – наш земляк, уманчанин, проходив службу в Збройних Силах України в Полтаві у 2007–2008 рр., працював електрогазозварником та оператором на АЗС. Одружений, має 6-річного сина Єгора. Коли розпочалися події на Майдані, перебував на заробітках у Москві, однак не зміг залишатися осторонь: окупація Криму, збройне протистояння на Донбасі спонукали його до повернення в Україну, де він записався у добровольці Національної гвардії.
Сергій розповів, як після нетривалої підготовки 2 серпня його відправили в м. Ізюм на Харківщині, а звідти розподілили у м. Дебальцеве Донецької області на блокпост, біля якого він разом із десятьма побратимами – добровольцями Національної гвардії під постійними обстрілами ніс службу у розвідвзводі.
Досить важко бійцю було розповідати про те, що побачив і переніс – руїни, бомбардування, спустошене та майже безлюдне місто Дебальцеве, у якому фактично залишилися лише беззахисні літні люди. Ось що принесли на Донбас так звані ДНР та ЛНР.
Розвідники охороняли підступи до міста, забезпечували інформацією головні сили нашої армії. Їм доводилося перебувати під постійними обстрілами, вступати в бій із сепаратистами, відслідковувати та нейтралізовувати коректувальників вогню, які маскувалися під мирних жителів та надавали ворогу координати дислокації наших військових підрозділів.
Під час нічної розвідки поблизу блокпосту Сергій отримав серйозну травму ноги: «Могло бути і гірше, коли падаєш з бронежилетом і обв’язаний гранатами. Але, на щастя, вони не здетонували», -згадував він.
Після цього був Артемівський та Харківський госпіталі, де наш земляк проходив курс лікування. Він бачив наших поранених бійців у дуже важкому стані – без рук, ніг, обличчя... Слухати це було дуже важко. Ще важче це було бачити.
Після перебування на реабілітації в госпіталі Сергію дозволили на 10 діб поїхати додому, щоб зустрітися з рідними. 11 вересня він повертається на свій блокпост, до своїх побратимів у Дебальцеве, яких з десяти залишилося вісім.
Під час зустрічі студенти цікавилися забезпеченням української армії військовою технікою, спорядженням, продуктами харчування, відношенням місцевого населення Дебальцевого до наших вояків, чи страшно на війні. Ми отримали інформацію про те, що наших захисників добре забезпечують продуктами харчування, необхідною військовою амуніцією. Переважно – завдяки волонтерам. До наших вояків добре відношення, і їм вже не страшно, адже людина на війні звикає до всього, особливо якщо їй є за що воювати. Сергій сказав, що воює за Україну, за свого сина, за всіх нас. Закликав студентів любити та цінувати свою Вітчизну, бути її патріотами. Він з оптимізмом дивиться у майбутнє і після війни хоче продовжити військову службу у лавах Збройних Сил, вступити до військового училища.
На запитання, чи є події на Донбасі громадянською війною, наш гість відповів, що її ознаки були на початку конфлікту, а зараз він вступив у стадію повномасштабної війни.
Студенти уважно слухали гостя, щиро дякували йому за те, що він знайшов час до них прийти, подарували йому квіти, фотографувалися.
У дорогу Сергію подарували ладанку та іконку Іоанна – воїна. Повертайся живим!
Лариса Фицик, доцент кафедри економічної теорії
Фотогалерея
