Прислухаймося до пророцтв Кобзаря

Талановитий український митець, прозаїк і етнограф Тарас Григорович Шевченко, народився 9-го березня (за старим стилем 25-го лютого) 1814-го року в сім’ї кріпосного селянина, який мешкав у селі Моринці Київської губернії, що нині є Черкаською областю.

Мальовнича українська земля вселила в серце талановитого українця жарину саможертовної любові до рідної країни та земляків. Свою творчість Шевченко повсякчас присвячує українцям, все своє життя виявляє у творчості глибину власної душі. Тож червоною ниткою проходять у кожному його творі волелюбність, гуманізм, патріотизм, чесність, самоповага та вічне прагнення боротьби з гнобленням і поневоленням рідного народу. «Борітеся – поборете, Вам Бог помагає!» – попри час і дотепер надихають всіх українців слова Кобзаря.

«Болить серце, як згадаєш: старих слов’ян діти впились кров’ю…», – це з сивої давнини великий українець вказує на наші помилки, адже й тепер, у сучасному ХХІ столітті, повторилося і історичне минуле, і жахливе пророцтво. Тож поки ми будемо нехтувати своїм корінням, мовою, культурою, традиціями, історією наших предків – доти будемо рабами своїх помилок і гірко сплачуватимемо за них.

Тому нині давайте не просто схилимо голови перед пам’яттю Великому Кобзарю, а нарешті навчимося чути його.

Пресцентр Уманського НУС