«Щедрий» Новий рік
Як тільки час наближається до вечора 13 січня, ми серверуємо святковий стіл, дістаємо фужери під шампанське і шукаємо по телевізору чергові новорічні шоу-передачі. Ще б пак – такий шанс повторити чарівну новорічну ніч! І рідко хто замислюється, звідки взялося це свято з дивною назвою.
Тож спробуємо згадати історію і традиції святкування старого Нового року.
Для початку звернемося до історії і поговоримо ... про календарі. Адже саме вони виявилися винними в появі чергової святкової дати.
Зараз у світі існують основні календарі – юліанський і григоріанський. Юліанський календар з'явився в 45 році нашої ери завдяки Гаю Юлію Цезарю, тому і був названий його ім'ям. В його основі – єгипетська система літочислення, де календарний рік дорівнює сонячному року (365,25 доби). Все б було непогано, і, можливо, юліанський календар існував би і до цього дня, якби не маленький математичний прорахунок. Через те, що тривалість тропічного року менша на 11 хвилин, ніж тривалість року за юліанським календарем, один раз на 128 років зайвих годин накопичувалося рівно на одну добу. І через цю зайву добу церковні свята зсувалися на інші дати. Представників церкви такий розклад не влаштовував, і вони активно виступали за календарну реформу.
У результаті в 16 столітті був створений новий календар – григоріанський. Як і попередній, названий цей календар на честь свого покровителя – Папи Римського Григорія XIII. З тих пір григоріанський календар прийнято вважати «новим стилем», а юліанський – «старим». Звідси і назва старого Нового року, що означає «Новий рік за старим стилем». Григоріанський календар існує зовсім недовго – менше 100 років. Він вступив в силу відразу після Жовтневої революції, у листопаді 1917 року. Тому традиція відзначати Новий рік двічі теж зовсім молода.
Виникає питання: для чого після введення нового календаря зберегли традицію зустрічати Новий рік за старим календарем вдруге? Але, тим не менше, в Україні ця дивна традиція прижилася. І багато, хай не з таким розмахом, як основний Новий рік, але все-таки відзначають це свято. А як його відзначати, кожен вирішує сам. Цікавим є й те, що українці в цьому не єдині, так, серби в ніч з 13 на 14 січня святкують сербський Новий рік. Адже Сербія, як і її сусідка Чорногорія, до цих пір живе за юліанським календарем. Шанують цю дату і швейцарці. На відміну від Сербії, Швейцарія перейшла на григоріанський календар, але звичка святкувати Новий рік за старим стилем залишилася в деяких її німецьких провінціях.
У ніч на 14 січня збираються за святковим столом, щоб відзначити прихід Нового року в Греції. Це грецьке свято називається Днем Святого Василя. Святий Василь (Агіос Василіс) – побратим нашого Діда Мороза. Сивобородий, в червоному каптані, цей святий кожен рік приносить подарунки юним громадянам Греції. Цікаво, що згідно з грецьким народним фольклором, Святий Василь родом зовсім не з півночі, а ... з Туреччини.
І, звичайно, збереглися традиції святкування Нового року за старим стилем в колишніх радянських республіках. У Білорусії та Росії вечір напередодні 14 січня називається «щедрим», оскільки прийнято готувати «щедру кутю» – багатий стіл після різдвяного посту. Відзначають старий Новий рік і кавказькі сусіди – Грузія і Абхазія. Абхазцям пощастило особливо – цей день у них оголошений офіційним вихідним. Називається він в Абхазії Ажьирнихуа – День створення світу.
Як святкувати старий Новий рік? Як і 31 грудня – відкорковувати пляшки з ігристим вином, готувати новорічні страви, збиратися за святковим столом. На вулицях знову виблискуватимуть вогні феєрверків, а з екрана телевізора звучатимуть новорічні тости.
У Щедрий вечір щедрувальники вітають господарів дому обрядовими піснями.
Із самого ранку (14 січня) хлопці набирали в рукавички й кишені зерна (жито, пшеницю, овес) й, дочекавшись закінчення ранкової церковної відправи, починали засівати. Спочатку власну домівку, потім у хрещених батьків, родичів, знайомих і сусідів: "Ой роди, Боже, жито - пшеницю, всяку пашницю! Добридень! Будьте здорові. З Новим роком та Василем!... На щастя, на здоров'я, на Новий рік!". Господар щедро винагороджував засівальників гостинцями й грішми.
Старий Новий рік – останній у низці великих січневих свят. Після нього новорічні іграшки знімають з ялинки до наступного грудня. І нехай скептики кажуть, що не таке вже це і значиме свято. Для всіх, хто вірить в чудеса, ніч з 13 на 14 січня, в першу чергу, – привід зібрати за святковим столом найближчих. І, коли стрілки годинника з'єднаються на цифрі 12, ще раз загадати своє заповітне бажання. Адже загадане двічі, воно обов'язково повинно здійснитися!
Фотогалерея
