Справа 2014. Досьє на Діда Мороза

Що поєднує нас у новорічну ніч?  

Зоряне небо, довгоочікувані зустрічі, вбрана ялинка, святкова метушня, аромат мандарин, гуркіт феєрверків, хвилювання за долю персонажів улюбленої комедії «Іронія долі, або з легкою парою», передчуття дива та очікування найбажанішого гостя. Того, перед ким відчиняються всі двері; того, з ким пов’язані добрі спогади та найпотаємніші мрії; того, хто повертає нас у дитинство і дарує нам новорічну казку.

Так!!! Йдеться саме про нього, про Діда Мороза!!!

Цей сивочолий старий із щирою посмішкою знайомий нам змалку. Але що ми знаємо про нього? Замислившись над цим питанням, ми і вирішили зібрати досьє на Діда Мороза.  

Справа 2014. Досьє на Діда Мороза 

Справжнє ім’я:    Дід Мороз, Зимник, Морозко, Мороз Іванович, Тріскун.

Фото на паспорт: високий, поважний старий із сивою густою бородою.

Носить синю, білу або червону довгу шубу, розшиту срібними візерунками. Підперезана шуба повинна бути білим поясом із синім або червоним візерунком, що символізує нерозривний зв'язок між предками і нащадками. Напівовальна шапка розшита сріблом і перлами, оздоблена білим лебединим пухом або білим хутром.

Згідно з міфологією, неодмінним атрибутом дідуся є одягнуті на руках розшиті сріблом рукавиці - трипалі (як знак приналежності до вищого божественого початку); їх білий колір символізує непорочність і чистоту всього того, що люди отримують із цих рук. При собі він завжди має кришталевий (або ж срібний) посох, яким він, власне, і «морозить». На ногах чоботи зі скошеними підборами і злегка піднятими носками. Але якщо на вулиці стоїть сильний мороз – тут вже не до моди, доводиться старому взувати білі тепленькі валянки.

Характер: ну, звичайно, нордичний. А який же ще? А взагалі-то раніше норов у Діда був досить суворий і твердий. Без сумніву, він обдаровував тих, хто тішив його хорошою поведінкою цілий рік, але норовливців, які не бажали вести себе належним чином, чекала страшна кара: ударом палиці дідусь заморожував їх до смерті. Слід визнати, що з віком Дід Мороз став м’якшим. І зараз цей сивочолий старий сприймається нами як добрий чарівник із повним мішком подарункового добра.

Дата народження: виявляється, наш Дід Мороз – Скорпіон за знаком Зодіаку. Ось так! Саме 18 листопада офіційно святкується День народження Діда Мороза. Дату народження придумали самі діти, оскільки саме 18 листопада в його офіційній резиденції у свої права вступає справжня зима і вдаряють морози.

Вік: Діду Морозу дуже багато років. Його прообразом був так званий Зимовий Цар, якого стародавні слов’яни вважали спільним предком всіх сімей і захисником нащадків. Називали його Тріскун, Мороз, Зимник або Студенець. Його уявляли в образі невисокого старого із залізною булавою в руках, довгою сніжно-білою бородою та сивим волоссям. Одягнений Тріскун був у теплу білу шубу, а от голова була непокрита.

Крутий норов зимового повелителя змушував людей задобрювати його подарунками, адже в ці дні навіть Сонце його боялося. З листопада по березень Зимник був повновладним господарем на землі, йому складали шану і пропонувались частування. При цьому просили не «бити овес» (або інші актуальні сільськогосподарські культури). Минуло багато зим, перш ніж Студенець «подобрішав», перетворившись у всіма улюбленого Дідуся Мороза, який не вимагає подарунків, а дарує їх сам. 

Прописка: раніше, за слов’янськими язичницькими міфами, Дід Мороз мешкав у крижаній хатинці в країні мертвих, куди можна було потрапити, пройшовши через колодязь (до речі, якщо пам’ятаєте, то саме такий перехід описаний у деяких казках). 1998 року батьківщиною Діда Мороза офіційно було визнано місто Великий Устюг, яке розташоване на північному сході Вологодської області в оточенні величних соснових лісів. Приблизно в 15-ти кілометрах від міста знаходиться вотчина Діда Мороза. У самому місті відкрита резиденція: будинок, музей, лавка і пошта, а також спеціальний новорічний магазин «Берендей». 

Офіційна поштова адреса Діда Мороза виглядає так:

До речі, у Діда Мороза є садиба і в Москві, в парку Кузьминки. Можна навіть  зараз вирушити до нього на гостини, відвідавши просту електронну адресу: www.dedmorozmos.ru.

Вид діяльності: за старих часів, коли Дід Мороз був молодшим, суворішим та енергійнішим, то він не лише роздавав подарунки дітям і дорослим, але й пустував: псував посіви й житла тих, хто його розгнівав (чи не почастував як належить). Зараз він значно подобрішав і обмежується тим, що здійснює бажання та відвідує кожного під Новий рік. Правда, іноді за свою щедрість і доброту вимагає творчої винагороди.

Транспортний засіб: незважаючи на свій поважний вік, наш новорічний добряк добре виглядає. Пересувається здебільшого пішки, але й лижі його нерідко виручали. Великі відстані долає саньми в упряжі трійки баских білих коней.  

Сімейний стан: одружений (дружину звати Зима Снігова). Щасливі вони в шлюбі чи ні – таємниця вкрита мороком. Проте у цієї пари є дочка, Завірюха (про інших дітей казковій міфології не відомо), і онука, Снігуронька. Під Новий рік дружина і донька в подорож не вирушають. Вони залишаються вдома, господарюють, піклуються про святкові кліматичні умови, так би мовити, прикривають тили. У занадто обтяжливі новорічні дні головна помічниця, права рука старого – його красуня-онука Снігуронька. 

Улюблені страви: морозиво, морс журавлиний (ніяких «Кока-коли» та «Пепсі-коли»), мандарини, горіхи, шоколад, різноманітні солодощі.

Кінематографічні уподобання: «Іронія долі, або з легким паром», «Чарівники», «Карнавальна ніч», «Морозко», «12 місяців».

Родичі за кордоном: Йоулопуккі (Фінляндія), Санта Клаус (США), Вайнахтсман (Німеччина), Юльтомтен (Швеція), Ноель Баба (Туреччина), Баббо Натале (Італія), Синтерклаас (Нідерланди), Сегацу-Сан (Японія), Пер Ноель (Франція), Колотун Ага (Казахстан), Мош Джаріле (Румунія), Святий Василь (Греція, Кіпр), Папа Ноель (Іспанія), Шен Дань Лаожень (Китай), Дід Микулаш, Ехее Диил (Якутія); (Чехія, Словаччина), Кербаб (Узбекистан).

Останні дні грудня – неспокійна та метушлива пора для Діда Мороза. Багато справ має старий. Але не зміг він нам відмовити і завітав на гостину до Наукової бібліотеки Уманського національного університету садівництва. Часу в нього було обмаль, але на декілька запитань він нам відповів:

– Чи не могли б Ви пригадати кумедні дитячі запитання до Вас?

Д.М.: Так, бувають такі запитання, на які без посмішки важко відповісти. Зараз згадаю… Ось, наприклад, «Дідусю, а хто Вам повідомляє про те, хто себе поводить чемно, а хто не дуже?», або «Де Ви проводите літню відпустку?», «Чи маєте Ви шкідливі звички?», «Як часто Ви перевіряєте шкільний щоденник своєї онуки Снігуроньки?»

– Про що просять у своїх листах до Вас студенти Уманського національного університету садівництва?

Д.М.: Здебільшого вони мають одне прохання – послати їм якусь всемогутню «Шару». Досі збагнути не можу, хто вона така, тому дарую їм захоплюючі підручники, мудрих викладачів та безкоштовний Інтернет.

– А розкажіть, будь ласка, про що мріють викладачі (Якщо це, звичайно, не секрет)?

Д.М.: Побажання у них різноманітні, але дещо спільне вони мають. Кожного року прохають мене, як впливову особу, переконати студентів, що ця славнозвісна «Шара» – істота міфологічна і допомогти вона може лише при наявності хоча б 36 балів…

Д.М.: Щиро дякую за гостину, та, на жаль, мені вже час іти. Однак без привітань працівників та студентів Уманського НУС я не залишу.

Зичу всім міцного здоров’я, творчого натхнення, здійснення ваших професійних планів, особистих бажань та усіх мрій і задумів.

Нехай Новий рік принесе вам добробут, благополуччя, родинне тепло та злагоду, щирих друзів, яскравих вражень та щасливих подій.

З Новим роком!

Олена Рудковська, бібліотекар Наукової бібліотеки

Фотогалерея