Сторінками книг визнаного садівника
22 листопада виповнилося 115 років від дня написання Юлієм Ланцьким, викладачем садівництва та головним садівничим Царициного саду («Софіївка»), праці «Основа плодоводства» про що свідчить остання стрічка: «г. Умань 22 ноября 1898».
Напередодні цієї події у музейній кімнаті Наукової бібліотеки для студентів 11-п групи відбувся історичний екскурс, ініціатором якого стала провідний бібліотекар Наталія Михайлова.
Наталія Василівна розповіла, що після того, як праця була надрукована в журналі «Русское садоводство», окремим виданням вона вийшла в 1899 році у московській типографії Волчанінова. Це видання (зазначено на титульній сторінці) можна було отримати «бесплатно» і лише «пересылка заказной бандеролью – 9 коп.». «Склад у автора (г. Умань ) Киевской губ. и в редакции Р.С.»
Наталія Василівна підкреслила, що слова, з яких починається книга «Основа плодоводства», міг сказати тільки науковець і педагог: «Всякому известно, что от посева на почве семени, не находящего в ней надлежащих условий питания, тепла, влаги и проч. никогда нельзя получить хорошего урожая, равно – как и от посадки неудачно выбранных сортов, плодовых деревьев для данной местности никогда нельзя рассчитывать на получение должных качеств плодов». Результати праці плодовода і учителя помітні тільки з часом.
Наталія Василівнач зачитала присутнім цікавий факт з книги: «Об обстоятельных требованиях посадки плодовых деревьев в Германии небезинтересны постановления короля Вютембергского Карла Великого, обратившего в свое еще время внимание на плодоводство и издавшего закон, по которому на «обязанности всякого, вступавшего в брак, лежала посадка не менее 6-ти плодовых деревьев на общественной и собственной земле». Благодаря этим мерам плодовые насаждения появились повсюду». «О прежней культуре плодовых насаждений свидетельствуют столетние старые сады и аллеи вдоль германских шоссейных дорог».
Вважаючи плодівництво мистецтвом, Юлій Ланцький з надією писав: «Этою довольно трудною задачею и обязанностью – распознавания и помологического изучения сортов плодовых деревьев не может быть обременен всякий плодовод и садовод, но труд этот должен быть уделом правительственных питомников, плодовых садов, не ставящих себе целью погоню за доходом от своих хозяйств, а служащих рассадниками действительно правильных названий деревьев с проверенными на них плодами. Раз плодоводство получит такое направление, можно быть вполне уверенными в быстром его распространении и, конечно, в улучшении быта населения и всего государства».
Більшість відомих робіт Ю.Р. Ланцького були написані в Умані, де пройшли його найкращі роки життя.
З виступу Костюк Майї Володимирівни, кандидата історичних наук слухачі дізнались про особливості навчання в Уманському середньому училищі землеробства і садівництва, рівень знань його випускників. Майя Володимирівна підкреслила, що велику роль у навчальному процесі завжди відігравала бібліотека. Вона висловила сподівання, що такі екскурси стануть доброю традицією у співпраці Наукової бібліотеки і кафедри соціально-гуманітарних і правових дисциплін.
Так студенти відкрили для себе особистість вченого, дослідника з великим практичним досвідом – Юлія Робертовича Ланцького.