Свято Маланки та Василя

Боже, Боже ти вроди нам жито і пшеницю.

Боже, Боже поможи нам спекти паляницю.

В полі гарний колосочок буде колоситись,

Поможи нам святий Боже увесь світ любити.

Прилетів сьогодні Ангел і сів на віконце,

Нехай в кожній душі буде від щастя лиш сонце.

На обрусі горить свічка, під обрусом сіно,

Щедрий вечір йде у гості, зустрічайте вміло.

Помоліться дуже щиро, хвалу Богу дайте,

Щедрий вечір з добрим серцем люди зустрічайте.

Хтось співає під віконцем, щиро нам щедрує,

Всі молитви і прохання Бог завжди почує.

Віда Вансель

Святкові вихідні завершились, утім свята лише починаються! 13 -14 січня українці святкуватимуть Щедрий вечір або ж, як його ще називають у народі, — свято Маланки. Поміж тим готуються вдруге зустрічати Новий рік (свято Василя), який, за старим стилем, настане 14 січня.

Назва свята Маланки походить від святої Меланії, день якої припадає на 13 січня. Дослідники української новорічної обрядовості вважають, що християнська свята Меланія замінила більш давній образ богині Макоші (Мокош). Богиня Мокош увійшла до пантеону найважливіших язичницьких богів Київської Русі, ідоли яких Володимир встановив на горі. Вона була покровителькою жінок, допомагала породіллям під час пологів, сприяла в жіночих справах - особливо прядінні. Вважалася також богинею дощу, сестрою Сонця. Зазвичай маланкування розпочинається з появою першої зорі. Маланка зі свитою не оминає жодної хати. Біля кожної співає щедрівку, вітає господарів з Новим роком та бажає їм усіляких гараздів. 

Щедрівки, так само як і колядки беруть свій початок дуже давно. Це величальні українські обрядові пісні, які виконуються під Новий Рік і під час Йордану в Щедрий Вечір. Вони так само як і колядки оспівують величання господаря і його родини. Щедрівки, на відміну від колядок, були переважно світськими пісне співами. Загалом, обрядодії Щедрого вечора присвячувалися сонцю, а Коляда, яка тривала 12 днів (7 – 19.01) була цілісною обрядовою системою й іменувалася Святом народження сонця.

Святвечори напередодні Різдва та Водохреща мають релігійний характер. Натомість Щедрий вечір це більш світське свято, з яким пов’язано багато розваг та традицій нерелігійного характеру, адже це початок святкування Старого Нового року.

Чимало різноманітних народних звичаїв та обрядів пов’язано із святом Василя – Нового року. Виразний аграрно-магічний зміст носив обряд «засівання», «посипання», розповсюджений не лише в Україні, а й у східних слов’ян у цілому. З самого ранку, ще вдосвіта, набравши в кишені або рукавички зерна, хлопчики вирушають до сусідів і родичів посівати. Найчастіше посівають пшеницею, можна посівати житом, ячменем, вівсом. Не посівають горохом, оскільки вірять, що він виник зі сліз Матері Божої, і обрядове посівання ним може спричинити сльози в родині, та гречкою “бо заведуться блохи в хаті” або “буде суперечка”. Спочатку йдуть до хрещених батьків та інших родичів і близьких. Зайшовши до хати, посівальник сіє зерном і вітає всіх з Новим роком. Цей обряд зберігся зi сивої давнини. 

“Вважалося, що першим до хати 14 січня повинен зайти чоловік – полазник. Тому з самого ранку молоді хлопчики ходили до кожної хати, засівали зерном пшениці, жита, вівса, тим самим приносячи достаток, удачу, щастя та хороший врожай до господи. Хоч багато сімей нині не живуть із поля, але засівання сприймається як побажання добра та добробуту.

Господарі завжди раді таким гостям, бо вважається, що коли на Новий рік першим до хати увійде хлопець, та ще й засіє, то в домі увесь рік буде панувати добробут, щастя й радість.

Сію-вію-посіваю
З Новим Роком Вас вітаю
Сію щедро із долоні
По долівці по ослоні
Засіваю Вашу Xату
Будьте радісні й багаті
Сію густо перехресно
На добробут Людям Чесним
Промовляю з кожним кроком
З Новим Щастям з Новим Роком! 

Бажаю всім злагоди і миру!

Нижник С. В., директор  Наукової бібліотеки

Фотогалерея