Традиційна зустріч випускників Уманського НУС «Зустріч з юністю»
З поміж багатьох гарних традицій Уманського національного
університету садівництва особливо вирізняється зустріч випускників усіх
поколінь.
Витоки традиційної зустрічі випускників відносяться до
кінця ХІХ століття і народились вони в стінах Уманського училища садівництва. Зі
зрозумілих на те причин літопис зустрічей було перервано у 30-ті роки ХХ
століття. Нові сторінки історії зустрічей почали писатися в 60-ті роки минулого
століття.
Остання субота червня місяця, 12 година дня – в календарі
всіх випускників, викладачів та студентів випускних курсів – як день зустрічі з
молодістю, спогадами, друзями, наставниками, стінами рідного навчального
закладу.
Цьогоріч символічними очільниками зустрічі є випускники
далекого 1957 року. Ювілейною є зустріч і
для випускників, які святкують 50 річчя отримання диплому(1967 рік), 45 років
(1972 рік), 30 років і тому подібне.
Є своя традиція – зустріч кожного року. І в
останню суботу червня місяця, їдуть зі всіх куточків України, із США, Іспанії,
Португалії, Камчатки і Тюмені, зі всіх куточків світу, з тих куди закинула
доля.
24 червня на центральній площі Уманському
національному університеті садівництва відбулася урочиста подія, що поєднала
щиру радість та дружнє спілкування випускників усіх поколінь.
З вітальним словом до випускників та гостей
звернулася ректор університету, професор Олена Непочатенко, яка відзначила, що приємно
бачити випускників багатьох поколінь, які різні між собою за віком і баченням
життя, але сьогодні їх дороги злилися в одну, єдину, яка повернула їх в
студентські роки, до рідного Університету. Олена Олександрівна побажала
випускникам життєвої енергії й оптимізму, миру, достатку, благополуччя та
приємної мандрівки у студентські роки.
Гарними
словами вітала всіх випускниця 1977 року плодоовочевого факультету, Голова
громадської організації «Асоціація друзів і випускників Уманського
національного університету садівництва», доктор сільськогосподарських наук,
професор, завідувач кафедри овочівництва Олена Улянич.
Василь
Олександрович Бевко, випускник 1972 року агрономічного факультету, звеселяв
натхненну публіку піснею про Софіївку з студентськими поцілунками та
гуморескою.
Приємним подарунком для випускників стали
виступи вихованців Центру культури і виховання: голосистий спів, запальні танці
талановитої молоді нагадали колишнім студентам про роки молодості, проведені в
стінах рідного навчального закладу.
Турбота про кожного – хто і де? Як справи? Чого
досяг і як сім’я? Сідають на студентську лаву в цей день поважний професор і
вдалий фермер, відомий політик і знаний всій Європі керівник господарства,
державний службовець і дбайливий господар. Сідають батьки й матері, які привели
вже до Університету своїх дітей, онуків і утворили своєрідну династію.
Обійми, розмови, спогади й очі наповнені
радістю від зустрічі. В цей же день плани на майбутнє. Випускники об’єднуються
в асоціацію випускників, яка є активним учасником університетського життя.
І у всій цій урочистій метушні турбота про тих,
хто приїхав з певним щемом у серці. Сивочолі, обтяжені досвідом, красиві й
стрункі, запальні й повні амбітних планів на майбутнє, дякують своїм викладачам,
рідним лекційним аудиторіям, своїм однокурсникам за знання, успішний старт, за
свою юність.