Трагічні уроки національної пам’яті
Засыпал снег сегодня Бабий Яр.
Прикрыл собою братскую могилу.
Сто тысяч в ней взывают молча к миру,
чтоб в нём не вспыхнул вновь войны пожар!
Там, где фашисты сваливали в ад
убитых и живых, растут берёзы.
Смотрю на них и плачу… Эти слёзы
погибших не вернут уже назад.
Но слёзы скорби нашей не напрасны.
Они, как мудрость, над душою властны:
они её печальный, вечный плод.
Они напоминают тем, кто молод,
как будет страшен войн грядущих Молох,
что в гневе уничтожит людской род.
Фрідріх Золотковський, збірка віршів «Холокост»
З 27 січня 2012 року в Україні на державному рівні відзначають Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Цю дату було обрано тому, що в цей день 1945 року найбільший нацистський табір смерті в Освенцимі - Біркенау в Польщі був звільнений Радянською Армією.
Голокост не обійшов стороною Україну. Тільки в Києві 35000 євреїв було розстріляно в Бабиному Яру. В Умані було розстріляно гітлерівцями в Сухому яру понад 25 тис. мирних жителів. Щодня в Уманському таборі для військовополонених в так званій «Уманській ямі» від нелюдських умов утримання гинуло по 60-70 військовополонених.
На абонементі № 1 книжкова виставка «Трагічні уроки національної історії: До Міжнародного дня пам’яті жерств Голокосту» нагадує про цю скорботну дату.