Творіння минулих сторіч: унікальні книги Наукової бібліотеки Уманського НУС
Творіння минулих сторіч, які зберігаються в унікальному фонді Наукової бібліотеки Уманського національного університету садівництва, може побачити кожен читач, відвідавши музейну кімнату бібліотеки і поринувши в неповторний світ минулого, коли ще не було сучасних благ цивілізації. Вже давно немає людей, які творили їх, але живі книги, мовчазні свідки їх знань і досвіду, що стане в пригоді не одному поколінню людей, які прагнуть до знань.
Автори книг прожили кожен своє життя, хто довге, хто коротке, але навіть не здогадувалися, яким довгим буде життя створених ними книг і скільком поколінням вони ще принесуть свої знання і досвід. І через століття книги, написані в далекому минулому, необхідні для наших сучасників, захопленних своєю справою, своєю професією.
Народився Нестор Максимович у 1744 році в селі Веприк Полтавської області, в сім’ї священика. Освіту одержав спочатку в Київській духовній академії, потім в Петербурзькій медичній школі морського шпиталю та в Страсбурзькому університеті, де захистив докторську дисертацію «О печени человека», яка отримала схвальний відгук декана медичного факультету Страсбурзького університету.
В жовтні 1782 року Нестор Максимович став першим російським викладачем, який отримав звання професора акушерства. В 1793 році за заслуги в медицині вченого було обрано почесним членом Медичної колегії.
Амбодік-Максимович видав багато творів, більшість з них були перекладені з інших мов. Наприклад, «Искусство повивания или наука о бабичьем деле» (СПб., 1784–1786) фактично є першой книгою з педіатрії російською мовою.
«Энциклопедия питания и врачевания, составленная личным лекарем Её Императорского Величества Екатерины ІІ в 1784 году профессором Н. Амбодиком» була на той час найбільшим зібранням описів лікарських рослин.
Амбодік-Максимович надавав велике значення лікарським рослинам. Він був автором перших в Російській імперії словників медичної термінології. У низці книг, присвячених питанням медичної ботаніки і лікарської терапії, він відзначав важливість вивчення вітчизняної флори.
«Ботаники первоначальные основания» – це перша російська ботаніка. Обсяг книги – 218 сторінок. Книга складається з двох частин. В першій частині дається опис рослин та опис малюнків, які, імовірно, були в другій частині книги, але, на жаль, її в бібліотеці немає. Книга набрана великим шрифтом і легко читається.
«Ботаника есть наука требующая немалого труда, упражнения и подвига» (Н. Амбодик).
Едуард Федорович Рего – відомий російський ботанік і вчений у галузі садівництва, ад’юнкт-професор Гори-Горецького землеробського інституту (тепер Горецька сільськогосподарська академія, Білорусь).
Він втілив у життя проект ботанічного саду і дендрарію італійського художника й архітектора Анжело Кампіоні. Сад створювався як науково-дослідна лабораторія при Гори-Горецькому землеробському інституті для практичних занять студентів з таких предметів, як ботаніка, лісівництво, садівництво. Зусиллями Едуарда Рего ботанічний сад мав унікальні колекції модрин, сосен, кедрів, ялиць, тополь, верб, бузку та інших дерев. Колекція налічувала близко 900 інтродуцентів із різноманітних еколого-географічних зон.
Професор Е.Ф. Рего зробив спробу простежити походження плодоовочевих культур із дикорослих, дав визначення селекційного відбору. Відомі його роботи з помології, фітопатології, дендрології: «Полное русское садоводство» (М., 1852), «Руководство к изучению Садоводства и Огородничества» (СПб., 1858).
Книга «Естественная история растительного царства преимущественно в применении к русской флоре средних губерний» призначалася як визначник рослин. Під час написания книги автор використовував праці німецького професора Хохштеттера, але кількість описаних рослин він збільшив удвічі, намагаючись при цьому описати всі ті види рослин, котрі зустрічаються преважно в середніх губерніях Росії.
У передмові до видання Е. Рего писав: «Побуждением к изданию моего труда служил весьма чувствительный недостаток на русском языке сочинений по этому предмету». Книга була розрахована в першу чергу на студентів Гори-Горецького інституту землеробства.
Е. Рего намагався створити працю, «которая даст возможность молодым людям самим определять растения, разовьёт у них непременное стремление к самостоятельному труду и даст охоту к занятиям Ботаникою».
В кінці передмови автор висловлює своє бажання, щоб ця книга принесла користь «учащемуся юношеству» і вказує на те, що це буде йому «самой лучшей наградой».
Друга частина книги називається «Распределение главнейших семейств по системе Декандоля». Вона включає понад 1000 описів видів рослин. В кінці книги наводиться «Алфавитная роспись» латинських, російських, німецьких і французьких назв. Обсяг другої частини – 240 сторінок.
У книзі наведено систематику рослин середніх губерній Росії: види, час цвітіння, опис і місце поширення.
Професору Е.Ф. Рего належить вираз: «Ясность зависит от формы и устройства книг, акуратность же от добросовестности занимающегося». Висловлюючись його мовою, можна сказати, що цей визначник відрізняється добре продуманим чітким викладом матеріалу.
Гідне місце в унікальному фонді Наукової бібліотеки займає праця М.І. Анненкова «Ботанический словарь» 1859 і 1878 років видання.
Микола Іванович Анненков – відомий вчений в галузі ботаніки, садівництва і лісівництва. З 1863 року – директор Головного училища садівництва, а з 1875 – директор Уманського училища землеробства і садівництва.
Мета видання – дати можливість за латинською назвою рослини впізнати різні місцеві російські назви і навпаки.
«Ботанический словарь или собрание названий как русских, так и многих иностранных растений на языках латинском, русском, немецком, французском и других, употребляемых различными племенами, обитающими в России» складається з двох частин.
У першій частині розміщені в алфавітному порядку латинські назви рослин і їх російське значення.
У другій частині в алфавітному порядку розміщені російські назви рослин і їх значення латинською мовою, а також даються німецькі і французькі назви та їх значення на латинській мові. Обсяг словника складає 295 сторінок.
Російська Академія Наук у своєму відгуку на «Ботанический словарь» висловила думку: «Было бы желательно увидеть в новом издании «Словаря» филологическое объяснение происхождения разных названий на русском языке».
Анненков вирішує переробити свою книгу згідно нового, більш широкого плану, який задовольнить не тільки спеціалістів, але й простих любителів творів про рослини .
У передмові до 2-го видання «Ботанического словаря» М. Анненков пише: «Названия растений бывают двоякого рода: или систематические, учёные, на латинском языке, или простонародные, а за недостатком их, искусственно-составленные или переводные, так называемые книжные – на языках различных наций. Первые названия употребляются в сочинениях специально-ботанических, а вторые – в разговорном языке и в сочинениях разнообразного содержания, более или менее общедоступных для всякого круга читателей».
Головна мета словника залишалася такою як і раніше, щоб відповідно до прийнятої в той час у науці латинської назви рослини дати можливість відшукати всі ії простонародні чи книжкові назви і навпаки.
Всі назви рослин подані латинською, російською, французькою, німецькою, англійською, польською, чеською, сербською, болгарською й іншими мовами слов’янських народів, а також – на мовах народів і народностей Росії. Причому для кожної рослини було вказано її місце в науковій системі, її батьківщина, застосування в медицині, техніці, домашньому побуті, наведені біблійські і знахарські назви, а також подані назви рослин у стародавніх грецьких і римських авторів, які збільшували наукове значення словника.
За цю фундаментальну наукову працю «Ботанический словарь» М. Анненков був нагороджений Великою золотою та срібною медалями Російської Академії Наук, а імператор Олександр ІІ нагородив його діамантовим перснем з рубінами.
«Ботанический словарь» М. Анненкова не втратив свого значення й нині.
Всі лекції, які вміщені в книзі, написані автором від руки, чітким каліграфічним почерком, і видані в типографії книгою. Обсяг книги – 124 сторінки, текст супроводжується малюнками з грунтовними поясненнями. Це титанічна праця, яка вимагала наполегливості, бажання донести до майбутніх поколінь знання і любов до предмету.
Карл Едуардович Ліндеман – лікар, доктор зоології і порівняльної анатомії, ентомолог. Професор Петровської сільськогосподарської і лісної академії. Коло наукових інтересів Ліндемана – сільськогосподарські шкідники і анатомія хребетних.
В період своєї роботи в Петровській сільськогосподарській і лісній академії Ліндеман, за дорученням уряду і місцевої влади, зробив ряд поїздок на південь Росії, Північний Кавказ і в Західний Сибір з метою вивчення сільського господарства та сільскогосподарських шкідників.
Перу К. Ліндемана належать багато книг: «Вредные насекомые Кубанской области» (1883), «Основы общей зоологии» (1897), «Основы сравнительной анатомии позвоночных животных» (СПб., 1899), «Общие основы энтомологии» (СПб., 1902) та інші твори.
Ще багато цікавих книг зберігається у фондах нашої бібліотеки. Кожна книга – це історія, закарбована на друкованих сторінках, що несе в собі знання, які, здається, всім вже давно відомі, але разом з тим приховують багато нового і незвіданого.
Тримаєш у руках книги минулих століть і навіть не віриться, що колись їх тримали видатні люди, знані вчені, навчались по них або вчили інших, черпаючи із них знання. І потрапляєш у інший світ, коли книга була дивом і свої чудеса розкривала кожному, хто доторкався до неї, даруючи все нові і нові знання.
Людмила Бондаренко, провідний бібліотекар
Фотогалерея
