Учасники народного самодіяльного ансамблю пісні і танцю «Хлібодари» відвідали старовинний Львів
Українською мовою це місто зветься Львів, польською — Lwow, латинською — Leopolis, німецькою — Lemberg.
Львів знаходиться на заході України, і його населення складає близько 735 тисяч чоловік.
Місто розташоване на річці, на відстані близько 80 км. від межі з Польщею. Перші письмові згадки про місто відносяться до 1256 року. Воно засноване королем, і назване на честь його сина Льва Даниловича. Історичний центр міста внесений до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
На території міста є дуже відомі Львівське плато, горбисте Розточчя, Давидова гряда, низовинне Грядисте Побужжя, Львівська низовина по боках долини річки Полтви.
Львів побудований на схилах, а його найвища точка — курган Високий Замок. Загальновідомий факт, що історично Львів будувався поблизу річки, але в XIX столітті її пустили через головний міський водостік (що проходить зараз під проспектами Шевченко, Свободи і Чорновола). Через місто також проходить лінія головного Європейського водорозділу, який розділяє річки Балтійського і Чорноморського басейнів (відповідно, Західного Бугу і Дністра).
Львів є важливим культурним центром. Тут працює п'ять театрів, філармонія, близько 40 кінотеатрів, цирк, 12 крупних музеїв, більше 350 бібліотек. І туристи тут ніколи не нудгують, адже у Львові завжди можна розважитися та відвідати цікаві історичні місця, прилучитися до цікавих традицій.
Якщо у вас поганий настрій, або забагато думок — прогуляйтесь вулицями міста, які зачарують вас своєю красою і неповторністю. Багато з них збереглися протягом століть. Відомо, що тоді будівлі споруджувались за замовленням багатої знаті і заможних купців, оскільки ділянки були дуже дорогими. Платився податок від кількості вікон на головному фасаді будівлі. Це наклало свій відбиток на архітектурний вигляд будівель: більшість будинків побудовані на вузьких, витягнутих вглибину ділянках, складаються із головної будівлі, внутрішнього двору і флігеля. Фасади будинків здебільшого тривіконні. До XVI ст. перші поверхи будинків мали криті галереї. Підвали виходили за лінію фасаду під теперішній тротуар і мали вхід з вулиці. Нумерації будинків не було. Кожна кам'яниця мала назву від прізвища власника або за елементами декоративного оформлення фасаду: «Під левом», «Під оленем», «Кам'яниця Лукашевичів». Кожен будинок вартий уваги, кожен має свою історію. Щоб її узнати – треба просто завітати до гостинного українського міста Лева!