Великий кобзар Тарас Григорович Шевченко
Він був сином мужика — а став володарем у царстві Духа! Він був кріпаком – а став Велетнем у царстві Людської Культури… Іван Франко
09 березня 2014 року весь світ відзначатиме 200-річчя від дня народження видатного українського поета та громадського діяча Тараса Григоровича Шевченка. Не викликає сумнівів, що це була і є наймасштабніша постать української нації, стрижень її розвитку.
Студентами третього курсу спеціальності «Фінанси і кредит» на чолі з кураторами було проведено виховну годину присвячену 200-річчю від дня народження Великого кобзаря: «Т.Г.Шевченко – співець краси рідного краю».
На виховній годині студентами 31-ф та 32-фк груп було висвітлено біографію та феномен Шевченка, декламувались вірші та аналізувалась роль Шевченківської спадщини.
Вшановуючи пам’ять Тараса Шевченка, українська громада завжди прагнула, аби ім’я великого поета не втратило ані своїх шанувальників, ані того глибокого значення, яке воно мало для історії України.
Водночас важко переоцінити роль Шевченкової спадщини в розвитку не тільки естетичної, а й соціальної і національної свідомості українського народу. Творчість Кобзаря стала новим етапом у розвитку естетичного мислення українського народу. Вона визначила на десятиліття вперед подальший поступ української літератури (не тільки поезії, а й прози і драматургії), прискорила український літературний процес. Шевченко, ім’я якого стоїть в одному ряду з іменами Пушкіна, Лермонтова, Байрона, Міцкевича, підніс українську літературу до рівня найрозвиненіших літератур світу.
Ти розніс України славу далеко, широко,
І в Слав’ян сім’ї великій ставив нас високо.
Ти показав, що наш народ ще живе, здоровий.
Що язик наш так спосібний, як і інші мови.
Ти розкрив нам сонце ясне, ти нам дав прозріти,
Що ми правду упізнали «І чиї ми діти»…
«Учимося», як велів Ти, «Думаєм, читаєм»,
Та і «найменшого брата» разом просвіщаєм.
І просвіта вже несеться від хати до хати;
Щира праця нам приносить вже полон багатий…
Бо се, бач, уже прозріли ті незрячі маси…
Усміхни-ж ся з-за могили, усміхнись, Тарасе!
Остап Левицький
Фотогалерея
