09.11.2015 4851

Вклад науковців Уманського НУС у розвиток світової науки

Вклад науковців Уманського НУС у розвиток світової науки
Вклад науковців Уманського НУС у розвиток світової науки

На теренах Східної Європи і ближнього зарубіжжя з поміж низки ВНЗ впевнено вирізняється Уманський НУС, який на славу пишається своїми винаходами і відкриттями, що стали надбанням світової науки. Серед найцінніших з них, створених кропіткою інтелектуальною працею кількох поколінь науковців:

  • Гербаризовані фонди зразків рослин, що входять до національних надбань України, а окремі з них – до світових (О.Д. Нордман, Й.К. Пачоський; примітно, що гербарні зразки світового значення зберігаються і в Гербарії УНУС).
  • Сорти сільськогосподарських культур, серед яких пшениця озима Українська 0246, що була затверджена ООН як Міжнародний стандарт сильних пшениць (І.М. Єремеєв).
  • Підручники й посібники, зокрема перший ботанічний словник, що охоплював флору Росії (М.І. Анненков), перший україномовний підручник «Сільськогосподарське ґрунтознавство» (П.А. Власюк, М.М. Шкварук), «Атлас хвороб польових культур» й ін. праці в галузі фітопатології (В.Ф. Пересипкін), «Всеукраїнська помологічна книга» (В.Л. Симиренко).
  • Започаткування нових наукових напрямів, зокрема з овочівництва (С.М. Вуколов), плодоовочівництва (В.І. Едельштейн), виробництва принципово нових алкогольних напоїв-фруктанів (В.В. Скрипник), промислового садівництва (В.В. Пашкевич, Ю.Р. Ланцький).
  • Удосконалення вулика для бджіл, відомого в світі як український вулик (І.І. Корабльов).
  • Відкриття нових видів рослин –  Pinus Nordmaniana ( О.Д. Нордман).
  • Наукові напрацювання з утримання ґрунту в садах та удобрення плодових культур, які публікувалися й широковідомі в США,  Болгарії, Чехії, Словаччині, Румунії, Німеччині, Польщі, Югославії, Китаї, Бельгії, Новій Зеландії (С.С. Рубін).
  • Започаткування й обґрунтування нових теорій, зокрема у плодівництві –циклічності росту й розвитку плодових культур (П.Г. Шитт), у селекції й генетиці – "Ефекту Мірюти" та закону "Періодичної зміни інбридингу і кросбридингу" (Ю.П. Мірюта).
  • Створення нового наукового підходу з метеорологічних досліджень, удостоєних у 1900р. срібної медалі на Всесвітній виставці у Парижі (В.О. Поггенполь).
  • Ведення унікальних дослідницьких агроекосистем, що мають світове визнання (започатковані С.С. Рубіним та продовжені П.Г. Копитком).
  • Винайдення нових приладів для сушіння плодоовочевої продукції, створення й  удосконалення технологій консервування й зберігання (М. І. Полевицький).

Безперечно, що це не повний перелік винаходів та відкриттів науковців УНУС, що вплинули на розвиток і формування світової науки. З часом у її сторінки буде вписано нові наукові досягнення та імена.

Віктор Карпенко, проректор з наукової та інноваційної діяльності