Закордонне стажування садівників УНУС: дослідний сад Варшавського природничого університету
Наприкінці березня цього року кафедрою плодівництва і виноградарства Уманського національного університету садівництва організовано навчально-наукове стажування з виїздом у кращі садівничі господарства України й Польщі і на Міжнародну наукову конференцію в місті Скерневіце поблизу Варшави. Відбулося воно за підтримки Асоціації розвитку інтенсивного садівництва Буковини і польських фірм «Agrofresh» та «Stryjno Sad»
Згідно із запропонованою програмою, поїздка включала ознайомлення з логістичним центром і холодильниками з регульованим газовим середовищем у кооперативі поблизу Варшави, а також з навчальною і науковою базою кафедри садівництва провідного польського аграрного освітнього закладу – Варшавського природничого університету (більше інформації – у повідомленні «Закордонне стажування садівників УНУС: кафедра садівництва Варшавського природничого університету»).
Майже двохсотрічний Варшавський природничий університет – найстарший у Польщі і четвертий такого напряму університет у Західній Європі – зберіг також свою колишню назву «Вища сільськогосподарська школа». Збудовані в сучасному модерному стилі навчальні корпуси і студентські гуртожитки університетського містечка розташовані в мальовничому передмісті Варшави Урсинів.
Серед переваг університету – високий рівень підготовки викладачів і студентів, які досягають успіху в своїй країні і за кордоном. Однією з найстаріших кафедр університету є кафедра садівництва, яка має один з найкращих навчально-наукових центрів практичної підготовки. Навчально-наукова станція кафедри садівництва розташована в околицях Варшави в десяти хвилинах їзди автомобілем від університету. Невелику частину території на в’їзді до станції орендує приватне підприємство з озеленення й ландшафтного дизайну.
Утворена в 1921 р. у м. Скерневіце кафедра садівництва через 35 років була перенесена до Варшави і база для практичного навчання і наукових досліджень на той час була практично втрачена. В отриманому з тодішнього плодоовочевого технікуму чотиригектарному саду вели переважно практичні заняття студентів. Далі було закладено маточники вегетативно-розмножуваних підщеп, гібридні насадження яблуні, колекція сортів груші та плантація чорниці.
Як повідомив нам керівник саду магістр Ромуальд Дзюбан, тепер на майже 40-гектарному полі факультету плодоовочівництва й ландшафтної архітектури дослідний сад кафедри садівництва займає 29 га. Якщо чверть століття тому насадження яблуні було закладено на напівкарликовій підщепі М.26 зі схемою садіння 4 х 3 м, то з 1990-х років переважають карликові на М.9 зі щільністю від 1900 до 3500 дерев на гектарі. Дослідження зазвичай тривають 8-12 років, після чого сорти втрачають ринкову вартість чи концепція досліджень стає неактуальною і насадження в 14-15-річному віці корчують.
Досліди, обліки і спостереження в садах і ягідниках ведуть викладачі, аспіранти й магістранти кафедри, а також технічний персонал станції садівництва, який складається з керівника станції і трьох співробітників. У навчально-дослідному саду ведуть дослідження з селекції стійких до хвороб сортів яблуні для органічних садів, сортів груші до бактеріального опіку, дається господарсько-біологічна оцінка сортам плодових і ягідних культур (у т.ч. азійської груші); оцінюються підщепи для яблуні і груші та способи вирощування садивного матеріалу; розробляються конструкції плодового саду, альтернативні гербіцидам способи утримання ґрунту, способи удобрення і зрошення; хімічне прорідження зав’язі яблуні і сливи.
Визначаються оптимальні строки збору врожаю, ведеться його післязбиральна обробка інгібітором етилену (1-метилциклопропен) та розробляються режими зберігання яблук, груш, сливи, черешні, чорниці й актинідії, зокрема в регульованому газовому середовищі (РГС) з ультранизьким вмістом кисню і динамічному РГС та інші дослідження.
Плодові і ягідні насадження забезпечено краплинним зрошенням, надкроновим дощуванням (для захисту від заморозку), а окремі масиви ще й протиградовою сіткою. Вирощену продукцію зберігають в сучасному експериментальному холодильнику з регульованим газовим середовищем, а виручені від її реалізації кошти поповнюють кафедральний бюджет.
Сортування плодів забезпечує голландська автоматизована лінія «PERFECT» з укладанням продукції на кількох пакувальних столах.
Для масштабних досліджень зі зберігання садової продукції в регульованому газовому середовищі використовують малооб’ємні контейнери місткістю 180 кг продукції, де створюють газове середовище з різним співвідношенням вуглекислого газу і кисню. Випробовують також динамічні режими РГС на засаді моніторингу флуоресценції хлорофілу. Тижневу експозицію плодів після зберігання («shelf life») за температури 180С і вологості повітря 85% здійснюють у спеціальному боксі.
Промислові ж партії плодів зберігають у 10-тонних камерах з регульованим газовим середовищем.
Учасниками поїздки в Польщу стали члени міжкафедральної проблемно–пошукової науково–дослідної групи – викладачі Юлія Жмуденко і Віталій Пиркало з кафедри технології зберігання і переробки плодів та овочів та викладач Ольга Дрозд з кафедри технології зберігання і переробки зерна, а також аспіранти кафедри плодівництва і виноградарства Людмила Худік, Любомир Вихватнюк і Леонід Ременюк. Міжкафедральну науково–дослідну групу «Післязбиральна обробка плодів інгібітором етилену» в університеті створено в листопаді минулого року в рамках наукової школи «Біологія та технології вирощування плодових культур» з викладачів, аспірантів і студентів кафедр плодівництва та виноградарства, технології зберігання і переробки плодів та овочів і кафедри технології зберігання та переробки зерна.
Учасники виїзного семінару щиро вдячні професору Казиміру Томала за ознайомлення з навчально-науковою базою провідної в Польщі кафедри садівництва Варшавського природничого університету, польським фірмам «Agrofresh» і «Stryjno Sad» й Асоціації розвитку інтенсивного садівництва Буковини за сприяння в здійсненні закордонної поїздки та керівництву Уманського НУС за надання можливості взяти в нійучасть.
Фотогалерея
