«Зимова казка» – подорож, що запам’ятається назавжди
Студентське життя – це не лише пари та іспити. Це ще й море позитиву, який отримуєш від цікавих подорожей, нових знайомств і захоплюючих вражень.
Саме такою стала екскурсійна подорож студентів Уманського національного університету садівництва «Зимова казка».
Програма мандрівки була надзвичайно насиченою та цікавою. Розпочалася вона у затишних, просякнутих ароматами кави і різдвяних смаколиків, вуличках Львова. За час перебування туристів у цьому славетному, оповитому легендами місті, вони не лише поринули у його історичне минуле, а й знайшли цікаві місця та улюблені для себе куточки, на власні очі побачили процес видобутку львівського золота – кави, посмакували цей напій у різних варіаціях, а також насолодилися колядками та щедрівками, які лунали звідусіль.
Наступною точкою маршруту наших туристів стало місто Яремче. Саме там подорожуючі блукали Стежкою Олекси Довбуша, слухаючи розповіді про відважних опришків і їхніх ватажків, сповнюючись знаннями містичних легенд і поринаючи у загадковий світ народних повстанців, який нашіптували мандрівникам вікові камені та стрункі смереки, що росли обабіч всього екскурсійного маршруту.
Та все ж і це не була кінцева зупинка допитливих туристів. Найцікавіше чекало на подорожуючих у самому серці Карпат – селі Зелене. Саме там велич і тихий спокій гір вразив студентів найбільше. Адже чого тільки варті запаморочливі краєвиди найвищих вершин Українських Карпат, які ми споглядали з Угорських скель Гринявського хребта! Коли сонце сріблить сліпучо-білий сніг, а кам’яне море гір, мережене густим смерековим лісом, легким прибоєм пролягає під твоїми ногами, відчуваєш себе легкокрилим птахом!
Та ці враження були не останніми: розмаїття кольорів і мотивів, автентичний гуцульський одяг і бувальщини з життя – такі відкриття чекали на молодь у хаті-музеї вишивки Василини Янушевської. Ґаздиня, яка привітно зустріла гостей, – заслужений майстер народної творчості, але талант цієї маленької, однак такої сильної духом і вірою, жінки настільки багатогранний, що мимоволі вражаєшся її скромністю, лагідністю та добротою, які огортають кожного відразу при вході до музею.
Однак час проходив і обставини наполегливо кликали мандрівників додому. Та дорога до Умані далека, а враження слід закріпити. Тому кінцевою точкою подорожі стало місто Кам’янець-Подільський, де грізна та таємнича фортеця і заплутані вулички старого міста повідали екскурсантам історії про часи давні та далекі, про легенди цього чудового краю.
Всім було надзвичайно шкода, але все ж подорож завершилася. Та з нами залишилися наші спогади, яскраві світлини і неповторні, яскраві емоції. Подорожуйте, пізнавайте Україну! Адже вона нам така рідна – і, водночас, незвідана, нова, загадкова.
Прес-центр Уманського НУС