Звичаї, обряди та релігійні свята українського народу

Кожна нація, кожен народ, навіть кожна соціальна група має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть і освячені віками.

Олекса Воропай

   Українці здавна шанують звичаї, обряди та релігійні свята, в яких фіксуються глибинні спостереження та народна мудрість.  

   Одним з таких є й свято Успіння Пресвятої Богородиці, яке православні християни і греко-католики відзначають 28 серпня. Церковники вважають, що саме в цей день на Єлеонській горі, місці вознесіння Сина Божого, Богородиці з'явився Архангел Гавриїл, який повідомив про день закінчення її земного життя. Після цього Богородиця, благословивши всіх апостолів, померла. А за три дні воскресла, повідомивши апостолам, що залишиться з тими, хто у неї вірить назавжди.

   У народі цей день отримав назву Першої Пречистої. Протягом осіннього періоду є три Пречисті, про які у народі говориться: «Перша Пречиста жито засіває, друга – дощем поливає, а третя снігом покриває».

   У період Першої Пречистої відбувається озимий посів, так як до цього часу закінчувалась переважна частина польових робіт. У день свята до церкви приносили снопи, насіння та колоски зернових — для освячення та благословення. Після обіду у полі влаштовували молебні до Богородиці, яку просили допомогти своєчасно справитися з молотьбою та вберегти врожай від пожежі. А вже після Успіння Пресвятої Богородиці господарі, що мали дорослих дітей, готувалися до весільного сезону.

   29 серпня православні віруючі відзначають свято Спаса Нерукотворного.

   За євангельським переказом, Спаситель витер обличчя рушником, і на тканині залишилося відображення його Божественного лику. Народна назва свята – Третій Спас. І він завершує цикл трьох Спасів.

   Третій Спас ще називають горіховим, тому що до цього дня дозрівають горіхи. У давнину його ще називали «хлібним», адже напередодні (28 серпня) відзначається Успіння Пресвятої Богородиці, з яким пов'язується закінчення жнив. У цей день прийнято пекти пироги і хліб із борошна нового врожаю. За старих часів ходили такі прислів'я: «Прийшов Спас – держи рукавиці про запас!», «Третій Спас – хліба припас», «Коли хороший третій Спас – буде зимою квас».

   На Горіхового Спаса закінчується Успенський піст. Незважаючи на суворість посту, Успенський піст вважається на Русі найприємнішим та легким через велику кількість достиглих фруктів і овочів. У народі навіть склалася приказка: «Петрівка – голодування, Спасівка – лакомка».

   На Горіховий Спас у багатьох містах раніше влаштовували ярмарки, тому ще одна його назва – Спас на полотні або полотняний Спас. Вважалося, що торгівля в цей день буде особливо сприятливою.

   За старих часів говорили: «Ластівки відлітають у три рази, у три Спаса». На третій Спас був останній відліт ластівок. Також існувала прикмета – «Якщо журавель відлетить до третього Спаса, то на Покрову буде морозно».

   На Горіховий Спас прийнято готувати різні страви з додаванням горіхів, які багаті вітамінами, та пригощати ними всіх рідних і близьких.

   Староукраїнські традиції, звичаї та свята ввійшли у наше життя і стали його невід’ємною частиною. Вони є для душі живущим бальзамом, який сповнює її могутньою силою.

                                                                Прес-центр університету