107 років з дня утворення Української Центральної Ради

17 березня 1917 року утворена Українська Центральна Рада (УЦР) — Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики і представницький орган українського народу, Головою якого обрали Михайла Грушевського.

«Творець живої історії — великого відродження України 20 століття», — без гіперболізації сказав про визначного видатного історика, літературознавця, соціолога, публіциста, письменника, організатора науки, політичного, громадського і державного діяча відомий літературознавець, укладач антології «Розстріляне відродження» (Париж, 1959) Юрій Лавриненко. Заступниками Голови УЦР стали Федір Крижанівський, Дмитро Дорошенко та Дмитро Антонович, а у квітні, на Всеукраїнському національному конгресі, обрали Сергія Єфремова та Володимира Винниченка. Люди вітали Центральну Раду, проголошуючи гасла надати Україні автономію.

«Одностайно і однодушно стати всім на велике діло, — закликав Михайло Грушевський, — і не спочити, і рук не спустити, доки не збудуємо тої автономії вільної України». Грушевський здійснив крок-виклик домінуючій офіційні російській історіографії, яка розглядала історію слов’ян виключно через призму російської великодержавності. За ними Україна не мала власної державності й окремо не мала власного шляху. Грушевський вперше науково обґрунтував право українців на самостійну державу.

Автономія України — саме такою була мета діяльності Центральної Ради, тож революційна представницька інституція, яка ухвалила рішення про створення Української Народної Республіки, дала змогу отримати українцям омріяну незалежність. Таким чином Грушевський стає постаттю, яка реалізує відродження української нації, її політичне і духовне зміцнення, допомагає «українізуватися» і отримати право на самовизначення. Український народ закарбував на історичних скрижалях видатну постать першого президента України, з шаною перечитує фундаментальні праці в багатьох томах «Історія України-Руси», де автор дослідив українську історію і науково обґрунтував «окремішність української історії від російської».

«Які б не були помилки і невдачі наші, співробітники Центральної Ради можуть із вдоволенням оглянутися на пройдену путь і сказати словами поета: “Ми не лукавили з тобою, ми чесно йшли; у нас нема зерна неправди за собою”», —  Михайло Грушевський.