2 вересня – День закінчення Другої світової війни
77-ма річниця закінчення Другої світової війни припала на час боротьби українців із рашиськими окупантами, і саме тому постає ще болючішим історичним абзацом минувшини нашого народу. Друга світова війна розпочалася 1 вересня 1939 р. із вторгнення військ нацистської Німеччини на територію Польщі, а завершилася її кривава сторінка 2 вересня 1945 р. капітуляцією Японії. Злочини проти людства – Голокост, використана атомна зброя, масові репресії та розстріли, концтабори – стали пам’ятними чорними уроками того часу для світової спільноти та донині викликають сум і розпач. А тому, зважаючи на наслідки Другої світової війни, Україна стала однією із країн-організаторів Організації Об’єднаних Націй, що заклала основи формування системи сучасних відносин між країнами світової спільноти.
В умовах війни українці чітко розуміють злочинні дії минувшини та нацистського окупаційного режиму. В Україні у ті часи він був одним з найжорстокіших у світі, знищивши 1,5 млн українських євреїв і 20 тис. ромів, а число втрат серед українців, за різними науковими джерелами у сфері історичних досліджень, коливається у районі 10 мільйонів. Та, зважаючи на проміжок часу, в який можна вмістити всі підрахунки загиблих і ненароджених, убитих, розстріляних, спалених у крематоріях і замордованих, закопаних і залитих цементом на новобудовах соціалізму, поранених, зраджених і покинутих напризволяще, втрат українського народу набагато більше. І слід закарбувати на віки зловіщі наміри як Третього Рейху, так і приховані донедавна злочини комуністичного режиму проти людяності, дослідження яких наразі ще тривають.
З біллю та сумом українці схиляють голови перед пам’яттю земляків, які стали жертвами чорних сторінок Другої світової, таких як Катинський розстріл, підрив Дніпрогесу, антигуманне використання в боях неозброєних селян – «чорної піхоти», депортація українців з рідних земель.
Війна несе по собі вбивства, деградацію, розпач і біль. Та тим, хто вижив, доля дає шанс змінити власну реальність і майбутнє. Не зрозуміло, скільки ще триватиме війна росії проти нас – українців, однак нині ми рішуче налаштовані на нашу перемогу. Нашим помічником стає вміння мислити, надважливим для якого є освіта, що, в свою чергу, дає багато можливостей для прогресу, саморозвитку, кращого життєвого вибору.
Саме тому людство нині повторює, як молитву, цитати: «Війна буде повторюватися до тих пір, поки питання про неї буде вирішуватися не тими, хто помирає на полі бою». А ще ми віримо та знаємо: «Хто взяв меч, той від меча й загине». Доказом є результат Другої світової війни: нацистські загарбницькі загони захлинулися у своєму наступі під об’єднаним тиском союзних військ. І нині ми так само спільно докладемо зусиль, аби завершити кровопролитне рашистське посягання на волю та незалежність України у 21 столітті.
Пресцентр Уманського НУС
