21 лютого — Міжнародний день рідної мови
Громада Уманського національного університету садівництва відзначає свято, запроваджене у листопаді 1999 року з метою захисту мовної та культурної багатоманітності.
На тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО був затверджений день для святкування, який має трагічну історичну реальність: 21 лютого 1952 року пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання бенгальської мови, яка для нації була рідною в Східному Пакистані. Багато мирних протестувальників того дня втратили життя за рідну мову.
Україна відзначає День рідної мови з 21 лютого 2000 року, адже мова, що має близько 256 тисяч слів, є рідною для багатьох поколінь українського народу.
Відповідно до даних Національної Академії Наук України, однією із «родзинок» української мови є зменшувальні форми слів — це говорить про багаторічне існування мови, яка у побуті потребувала і з роками набувала емоційного забарвлення. Пам’ятаєте: «…згинуть наші вороженьки, як роса на сонці»? Науковці стверджують, що українська мова походить зі санскриту, таким чином, за даними вченого Василя Кобилюха, наша мова сформувалася в Х-IV тисячоліттях до нашої ери. Історик з Візантії Пріск Панікійський, перебуваючи на території сучасної України в таборі володаря Аттіли (який був народжений у степах Північного Причорномор'я (район сучасних Олешківських Пісків), а пізніше відомий в історії, як Той, хто розгромив Римську імперію), описував дійсність та хід історичних подій і записав слова, якими розмовляли місцеві — «мед» та «страва». Ці перлини української мови датовані Панікійським 448 роком н.е.
Дорогі земляки та поціновувачі рідної мови, бажаємо кожному зберегти красу рідного слова, примножити та передати безмежну любов до рідної мови, виплеканої нашими попередниками для полегшення життя нації, для її довголіття і неповторності. Хай наша рідна мова малює найпрекрасніші риси загального обличчя нації водночас слугуючи міцним оберегом людей країни, у якої державна мова — мова нації, мова дідів-прадідів. Плекаймо материнське слово, яке споконвіку є джерелом життя.
Лине звідусіль прекрасна,
Найдорожча, добра, власна,
Мудра, сонячна, бурхлива,
Хай буде завжди щаслива.
Солов’їна, барвінкова
Українська рідна мова.
Ольга НАКАЛЮЖНА