Івана Купала зустрічаємо – мрії здійснюємо
Долучення молодого покоління університетської родини до культурних традицій і народної спадщини відбувається для широкого пізнання власного коріння, глибинної суті обрядів та ідентифікації українців. Ми сильні та могутні, коли маємо власну мову й історію, написану пращурами. Ми віримо у наше майбутнє, переборемо всі негаразди у сучасності та переможемо будь-які загарбницькі зазіхання, адже об’єднані однією культурою, землею, країною, любов’ю до всього, що нас оточує.
Одним з таких традиційних свят, з предвічним корінням, є Івана Купала. І нині саме такі традиційні гуляння були зорганізовані Центром культури та виховання студентів спільно з бібліотекою Уманського національного університету садівництва.
День літнього сонцестояння, яке відзначали 24 червня за старим (7 липня – за новим) стилем у східних слов’ян символізує народження літнього сонця – Купала. І йому присвячена низка визначних творів української писемної спадщини: опера С. Писаревського «Купала на Івана»; праця Л. Українки «Купала на Волині» з фольклористичними елементами; кінострічка Ю. Іллєнка «Вечір на Івана Купала»; фольк-опера Є. Станковича «Коли цвіте папороть», яка 40 років була під забороною і лише у 2017 році на сцені Львівської опери відбулася її світова прем’єра.
Нині керівники Центру культури та виховання студентів Уманського НУС мали нагоду ознайомити дітей з традиціями українського народу. Маленькі українці з радістю та натхненням прикрашали та плели вінки з 12 особливих лікувальних трав, наряджали гільце стрічками та солодощами, ягідками та печивом, слухали та співали українські пісні, водили хороводи навколо Купали (гіллячка). І хоча нинішнє святкування має переважно мистецьке значення, але всім українцям відомі й головні язичницькі ритуальні дійства: плетення вінків дівчатами і пускання їх на воду, аби дізнатися про свій життєвий шлях; прикрашання та віншування купальського деревця хороводами; розпалювання багаття для виконання обряду «очищення» стрибанням через вогонь; спалювання деревця й опудала з соломи.
Цікаво, що і назва свята, і ритуальний вогонь, і прикрашене деревце називають «купалом», а в їх основі лежать культ вогню, води і рослин. Ритуали уособлюють поєднання чоловічого (вогню) та жіночого (вода) начал. Вони щорічно мали місце в обрядовості пращурів для високої врожайності, міцного здоров’я родин і забезпечення продовження роду.
Дякуємо організаторам і учасникам свята, тому цей гарний літній день приніс усім низку пізнавальних і цікавих знань. Адже організатори подбали не лише про солодкі подарунки, а й про згадку для діток – сплетений власноруч купальський вінок, який вони обов’язково ввечері з родиною пустять на воду, загадавши спільне бажання всіх українців – перемога у війні, мир на нашій землі і щасливе майбуття для кожного.
Пресцентр Уманського НУС
Фотогалерея
