Науковці Уманського НУС рекомендують: правила вирощування моркви
Морква – одна з найважливіших і найяскравіших овочевих культур. Цю рослину вирощують з незапам’ятних часів, адже вона була відома людству ще за 2000 років до нашої ери. І нині у харчуванні людини морква має вагоме значення як джерело цінних вуглеводів, біологічно активних речовин і мінеральних сполук.
Наукові дослідження засвідчили полівітамінний склад і багатогранні властивості моркви:
- це джерело каротину, яке в печінці перетворюється на вітамін А, що підвищує опірність організму до інфекційних захворювань;
- завдяки високому вмісту калію та фосфору здійснює відновлювальний вплив на нервову систему та бадьорить розум;
- корисна для шкіри за рахунок високого вмісту антиоксидантів і вітаміну Е;
- має протизапальні та протипухлинні властивості;
- підтримує роботу травної системи та стимулює апетит;
- має зміцнювальні властивості для тканин нігтьової пластини та волосся.
Враховуючи вищезазначене, морква неодмінно має бути у раціоні кожної людини, а тому слід навчитися її вирощувати. І на допомогу сподвижникам здорового харчування та городньої активності приходять науковці Уманського національного університету садівництва. Так, докторка сільськогосподарських наук, професорка Олена Улянич доводить, що морква є не лише джерелом вітамінів і корисностей, а й економічно вигідним овочем: «Морква містить ферменти, амінокислоти, органічні кислоти, що регулюють в організмі обмінні процеси та підвищують його захисні функції. Її вирощують в овочевих і польових сівозмінах, а під посів відводять легкі, родючі ґрунти. При цьому важкі, ті, що запливають, безструктурні і кислі ґрунти – непридатні для вирощування моркви. Однак вихід є – для покращення умов кислі ґрунти вапнують і це позитивно впливає на урожайність коренеплодів та їх якість».
Зосереджуючи увагу на особливостях вирощування моркви, слід знати, що її доцільно розміщувати на одному полі з цибулею, буряком, пастернаком, селерою. Гарними попередниками моркви в овочевих сівозмінах є цибуля, огірок, капуста рання та цвітна, картопля рання, у польових – багаторічні трави, озима пшениця.
Строки сівби овочу залежать від сорту та мети виробництва і можуть бути підзимовими, весняними та літніми. Так, підзимові посіви слід проводити після осінніх заморозків при температурі повітря не вище 5 – 7 С, допустимо сіяти у злегка підмерзлий ґрунт, весняні – з 10-х чисел квітня та по початок травня (сіяти занадто рано не рекомендується – такий овоч має властивості швидкого псування після збору), а літні посадки моркви слід проводити в кінці червня.
Загалом сівбу моркви проводять наприкінці березня або у перших числах квітня у південних областях України; у першій декаді квітня, у доволі стислий термін, намагаючись використати запас вологи у ґрунті – у лісостеповій зоні та на Поліссі.
Пізні сорти моркви, призначені для зберігання та переробки. висівають з середини квітня до кінця травня, а збір урожаю проводять у жовтні. Також для півдня України, на краплинному зрошенні та з метою максимально інтенсивного використання площі, можливий варіант ущільнювальних посівів після ранніх культур – капусти ранньої, огірків, буряка столового на пучкову продукцію. У цьому випадку сівбу проводять ранньостиглими сортами або гібридами не пізніше 20 липня.
Алгоритм посіву моркви доволі простий. Перш за все, має значення ґрунт – це впливає на якість плоду. Успішно виростає морква на пухкому, родючому, суглинистому і супіщаному ґрунті. Також важливо, щоб кислотність ґрунту була близька до нуля. Такий ґрунт повинен бути вологомістким і мати повітрообмінний процес – без кірки зовні.
До сівби, для рівномірного загортання насіння, ґрунт коткують гладенькими котками. Найвдаліший спосіб для домашньої висадки – посадка борозенками. Спочатку формуються грядки, за формою вони повинні бути вузькими та високими. Відступають від краю грядки і нарізають борозенки на відстані не менше 150 мм, в які і сіють насіння на відстані не менше ніж 30 мм. Отримати врожай моркви кращої якості й товарності можна за умови її вирощування з міжряддями 45 cм або 50+20 см на відстані 6 см в рядку після остаточного формування густоти рослин. Після висівання ґрунт ущільнюють, а на грядки викладають мульчу товщиною 30 мм – це допоможе вберегти грядку від ґрунтової кірки, яка може перешкодити сходам прорости.
Для швидкого росту та розвитку моркві необхідна достатня кількість простору та сонячного світла, а тому розміщення грядок в тіні або півтіні призведе до значного зниження врожаю, а забур’яненість і зайві насінини призводять до втрати плоду у масі.
Згідно даних Українського науково-дослідного інституту харчування та Міністерства охорони здоров’я України, річна норма споживання моркви становить 15,5 кг. При цьому у 100 г коренеплодів столової моркви міститься 11,4 мг ефірної олії і вітаміни: до 1,8 мг В1, до 14,7 мг РР, 1,4 – В2, 1,4 – В6, до 100 мг вітаміну С, біотину – 0,02-0,03 мг, фолієвої кислоти – 1,3 мг.
Морква, разом з капустою, буряком столовим і цибулею ріпчастою входить у так звану «борщову групу» овочевих рослин, тому вона є достатньо ліквідним продуктом, оскільки попит і ціна на коренеплоди порівняно стабільні. Також варто зазначити, що максимальний прибуток забезпечує закладання коренеплодів на зберігання. Ціни на моркву з січня по квітень-травень високі.
Високою рентабельністю відзначається вирощування моркви на ранню пучкову продукцію із застосуванням підзимніх посівів. Але, звичайно, і ризики тут також будуть вищі. Також слід пам’ятати, що за такого типу вирощування гербіциди застосовувати не рекомендується у зв’язку з коротким періодом вегетації рослин. При цьому важливе значення має підготовка насіння, оскільки воно є доволі мілким і має тривалий період проростання.
Стабільним, з економічної точки зору, є також виробництво моркви для подальшої переробки на овочеві соки, пюре, салати. Крім цього, за оцінками фахівців, Україна має значний експортний потенціал з позиції вирощування моркви за технологіями органічного землеробства.
Науковці всього світу працюють над вивченням корисних речовин овочевих культур, а у коренеплодах моркви виявлено фосфоліпіди, лецитин, стироли й інозит, що переважно діє як профілактичний та лікувальний засіб при атеросклерозі та поліпшує обмін жирів і ліпідів в організмі. А ще є фактом, що морква, яка вирощується на чорноземах України, вважається надкорисною, а тому користується популярністю та високо цінується на закордонних ринках.
Дякуємо Олені Іванівні за цінні знання і хай надані поради стануть при нагоді всім любителям городньої справи.
Пресцентр Уманського НУС
за матеріалами докторки сільськогосподарських наук,
професорки, завідувачки кафедри овочівництва Олени Улянич
