Науковці Уманського НУС рекомендують: весняні поради для садівників

Які б не були складні часи, у природи немає зупинок чи перерв –для неї все гармонійно та правильно. Це захоплює і дозволяє відволіктися від страшного горя, яке принесла в Україну війна, та хоч на хвильку зосередитись на буденних приємностях, адже допоки вони поруч – ми житимемо.

Володимир Заморський, доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри плодівництва і виноградарства Уманського національного університету садівництва, пропонує загалу дослухатися до цінних порад з проведення весняної обрізки саду та впорядкувати своє господарство належним чином.

«Весняну обрізку дерев слід зосередити на молодших рослинах, для яких це перші роки обрізування, зокрема яблунь та інших кісточкових плодових, що потребують мінімального впливу під час зимового обрізування, яке провокує пробудження сплячих бруньок. Однак крони плодових дерев варто розрідити, а тому значну увагу слід приділити літньому обрізуванню – це саме той час, коли дерево формує плодові гілки. Водночас, якщо дерево перевантажене старою плодовою деревиною, ми маємо весняним обрізанням стимулювати його та забезпечити приріст майбутнього врожаю», – зауважує науковець.

Також Володимир Васильович зазначив, що в інтенсивному саду техніки формування й обрізки різняться для різних типів крони дерев, що впливає на їхню врожайність і передбачає розбіжності у рекомендаціях. Як правило, на яблуневих формують крони «грузбек» і «французька вісь», що забезпечують достатню кількість світла.

Для інших кісточкових дерев кращою є розріджено-ярусна (така форма складається з 5–7 гілок з урахуванням висоти штамбу, що має сягати 40–60 см. Дві-три гілки розміщують на одному рівні першого ярусу, а інші – розріджено по стовбуру. Гілки мають відходити від стовбура під кутом більше  45°).

Чашоподібна крона, що забезпечує необхідну кількість світла для внутрішньої частини дерева вважається типовою безлідерною формою та застосовується переважно для формування персикових дерев, але є прийнятна й для інших кісточкових і зерняткових порід.

Відтак, для обрізки за формою крони «Грузбек» (HYTEC – Hybrid Tree Cone) дерево повинно мати штамб близько 40–50 см. заввишки і конусоподібну (веретеноподібну) форму крони. Діаметр крони – 1–1,5 м біля основи, висота дерева – 2,5-3 м. Необхідно закладати сад кронованими однорічками або дворічками («кніп-баум» – дворічка з однорічною кроною). Найбільше для обрізки за вищевказаною формою підходять сорти з помірною чи високою пагоноутворювальною здатністю та тупими кутами відходження гілок. Після висаджування саджанців перед початком першої вегетації у кроні залишають однорічні бічні прирости з тупими кутами відходження та центральний провідник, а всі інші з гострими кутами відходження вирізують. Центральний провідник укорочують на висоті 80–100 см.

Однорічки в саду зрізують на висоті 80–100 см (у слаборослих сортів укорочування не роблять), на штамбі бруньки видаляють, а в зоні крони з утворених пагонів залишають ті, що мають тупі кути відходження. Кожного року провідник видаляють і переводять ріст на конкурента, який не вкорочують, а пригинають на місце видаленого провідника, а також вирізають сильні бічні прирости крони.

На третій-четвертий рік формування крони закінчують і вирізують на кільце гілки з надто активним ростом, що мають гострий кут відходження. Оскільки подовження центрального провідника щорічно замінюють конкурентом, який не укорочують навіть при інтенсивному рості, то стовбур набуває зигзагоподібної форми; обростаючі горизонтальні гілки не укорочують, а в кроні формують 25–30 обростаючих гілок першого порядку. При цьому верхні за довжиною є значно коротшими за нижні, за рахунок чого крона набуває контуру видовженого конусу з шириною (діаметром) основи близько 1–1,5 м. Крони в ряду створюють суцільну плодову стіну. Центральний провідник укорочують на слабке горизонтальне розгалуження.

Обрізування крони за формою «Французька вісь» (пілар) проводиться наступним чином: оскільки крона має колоноподібну форму з міцним провідником, діаметр її становить до 0,8–1,0 м, висота – 2,5–3 м, а головною особливістю формування є вирізання після садіння на пеньок довжиною 3 см усіх бічних гілок і відсутність вкорочення провідника. У наступні роки застосовується обрізування на заміщення, внаслідок чого в кроні немає гілок віком понад 3 роки (циклічна обрізка).

Розріджено-ярусна крона кісточкових дерев формується залежно від подальшого складу. Вона складається з 5–7 гілок, висота штамбу – 40–60 см. Дві-три гілки розміщують на одному рівні першого ярусу, а інші – розріджено по стовбуру. Гілки мають відходити від стовбура під кутом більше 45°.

Для формування чашоподібної крони обрізку слід проводити на відстані близько 50 см від центрального провідника: це дозволить у майбутньому отримати парні розгалуження. Через рік, коли скелетні гілки трохи зміцніють, провідник потрібно зрізати над верхньою з них.

Водночас для будь-якої плодової породи з позиції формування продуктивності насаджень вирішальним фактором є сорти. Для нашої місцевості з яблунь районованими та найприйнятнішими є сорти «Голден делішес» (англ. Golden Delicious — «золотий смачний») та «Ред Делішес» (англ. Red Delicious). Також Володимир Васильович радить звернути увагу на такі сорти, як Джонаголд, Ерлі Квін (плоди темно-червоні, майже повністю забарвлені, дуже смачні. Знімальна зрілість настає вже в першій половині вересня, раніше ніж у інших клонів) та осінній сорт яблуні французької селекції «Флоріна».

Якщо вести мову про груші, районованими для нашої кліматичної зони сортами є: Серпнева роса – низькорослий, навіть карликовий, високоврожайний сорт річного терміну дозрівання, Дюшес Літній (Вільямс), Олів'є де Серра Зимовий; зі слив – Волошка, Ода, Стенлей; з черешень – Василина, Валерій Чкалов, Улюблена Млієва; серед вишень – Чудо-вишня, Подбєльська.

Однак вчений-садівник все ж радить зосереджувати увагу саме на яблунях, адже в одному середньому плоді яблуні – лише 95 калорій; 25 г вуглеводів і 4 грами клітковини; 14% добової норми вітаміну С; 6% добової норми калію; 5% добової норми вітаміну К; 2-4% добової норми марганцю, міді, а також вітамінів A, E, B1, B2 та B6. А ще яблука багаті на поліфеноли, що відповідають за ряд переваг для здоров’я.

«Та для того, щоб отримати максимум користі від яблук, їжте їх зі шкіркою», – радить Володимир Васильович, – «особливо темні сорти. У ній половина клітковини яблука та багато поліфенолів. А антиоксидантні й антизапальні властивості яблук потенційно можуть попереджувати онкологічні захворювання».

Надзвичайно цікаве своїми властивостями так зване райське яблуко: флавоноїд епікатехін, що міститься у ньому, може понижувати кров’яний тиск, а відтак, споживаючи ці плоди, ви маєте нагоду знизити ризик інсульту. Окрім того антиоксиданти, наявні в яблуках, нейтралізують «погане» окислення LDL. Водночас, слід пам’ятати, що ефекти щоденного споживання яблук та приймання статинів (виду ліків, що призводять до зниження рівня холестерину) є однорезультатними.

Українське суспільство нині живе у стресовому стані, однак слід усе ж зважати на власне здоров’я, адже на нас у найближчому майбутньому чекає нелегка робота – відбудовувати рідну державу. Тож нині науковці Уманського НУС радо та щиро дають поради з професійних сфер своєї діяльності, аби наше мирне завтра почалося ще сьогодні.

Плекаймо свої сади, шануймо мудрі рекомендації і бережімо здоров’я власне й один одного. Миру нам усім!

Пресцентр Уманського НУС

за матеріалами доктора сільськогосподарських наук, професора, завідувача кафедри плодівництва і виноградарства Володимира Заморського