Нетлінна пам'ять трагедії Бабиного Яру…
Початок масових розстрілів, здійснених гітлерівцями у Бабиному Яру датується 29–30 вересням 1941 року. Понад 100 тисяч цивільних громадян стали жертвами злочину нацистського режиму. Дорога смерті тягнула у бездонне небуття безвинних людей – аж до визволення Києва від окупантів. Розстріли здійснювалися за етнічною ознакою, знищували євреїв і ромів, жертвами ставало й мирне населення.
Трагедія в історичній минувшині є чорною паралеллю сучасності, плямою на людській моралі, що не затягнулася остаточно, тому що була не покарана за злочин сповна. Нині ця аморальна, антигуманна, націлена проти людства та його права на життя порожнеча зла знову тягне у свій вир жертв, аби наповнити безодню злочинності. Недобрі сусіди нищать міста та села українських людей, геноцид творять ті, діди чиїх стояли пліч-о-пліч проти нацистів 1941-го. Росія безжально винищує цивільне населення нашої країни, депортує громадян, краде українських дітей, зухвало порушує права людини, не зважає на закони ведення війни та норми міжнародного права. Нині у розумінні країни-агресора бути українцем – найтяжча провина, підтримувати Україну – бути ворогом «руского міра». На часі всією світовою спільнотою зупинити злодіяння нелюдів, які навіжено нищать і вбивають, лишаючи на тлі України криваві сліди: Буча, Ірпінь, Бородянка, Ізюм, Маріуполь, Бахмут... Всіх міст, містечок і сіл не перерахувати, як і не згадати імена всіх українців, знищених рашистським геноцидом...
Масові розстріли у Бабиному Яру та Сирецькому концтаборі часів Другої світової війни тривали 103 тижні, щовівторка і щоп’ятниці. Цифри страчених, які озвучують дослідники нині сягають від 70 до 200 тисяч осіб. Злочинці розуміли, що кара за скоєне – неминуча, тому стерти сліди злочинів намагалися тривалий час. Однак не можна приховати той біль, який пронизав цілі покоління…
Пам’ятний день 29 вересня закарбувався у народній пам’яті, а Бабин Яр, за свідченнями очевидців, документалістів й істориків, лишається місцем-символом спротиву гнобленню, антигуманному ставленню до людей.
На жаль, ніякі відшкодування не зменшать біль сердець за невинно закатованими... Вічна та світла пам’ять усім загиблим у 1941-1943 роках, чиїм останнім страшним прихистком стали схили Бабиного Яру...
